В Івано-Франківську залишилось не так багато кам’яниць, якими можна годинами милуватися. Колись вони займали центральні місця у забудові Станиславова, але зараз поступово губляться серед нових висотних житлових та офісних будинків.
До цього додається ще одна проблема. Будинки через рослинність, яка росте просто з них, поступово руйнуються. На дахах вже повиростали цілі дерева, так що скоро там, напевне, почнуть гніздитися птахи.
Ці «висячі сади» вже нелегко забрати з будинків. Коріння дерев переплелися між цеглинами у стінах і проста вирубка не дасть зараз належних результатів. Видається, що необхідно розбирати ці ділянки стін. Інакше зелень буде рости знову. Та хто за це візьметься? Питання риторичне…
То невже гордість Івано-Франківська приречена на повільне і таке банальне руйнування? Невже не заслуговує окраса обласного центру на належне ставлення до себе?
