Треба було більше
Під час минулорічної повені Івано-Франківську не прийшлося так важко, як решті області. Проте його мешканці добре запам’ятали потоки води на вулиці, перебої зі світлом, газом, питною водою.
«Найбільшою проблемою був зруйнований перехід водопостачання до мікрорайону Пасічна та затоплення підвалів будинків, — каже начальник міського управління житлово‑комунального господарства Петро Косюк. — На сьогодні роботи зроблені, але ми ще не розрахувалися за них з підрядними організаціями. Та й зробити треба було набагато більше».
Минулого року важкувато прийшлося мешканцям Пасічної. Мало того, що деякий час були перебої із водопостачанням, так ще й міст через річку перекрили. Тож людям доводилося добиратися на роботу пішки. Микола Саєвич, керівник КП «Івано-Франківськ водоекотех-пром», каже: «Хід водопостачання у Пасічну відремонтовано повністю. Під час повені ми чогось уже навчилися. Не бачу причин, щоби ці проблеми знову повторилися». Саєвич зауважує, що тоді мешканці мікрорайону отримували воду із резервуару, і здався там би ще один. Проте поки що під нього немає ділянки.
Про всяк випадок
Що ж до пасічнянського моста, то, як каже Володимир Юсипів, керівник КП ДРЕУ, з ним все було гаразд і минулого року. Просто вирішили перестрахуватися.
«Вода піднялася, і міст в селі Драгомирчани прорвало, — розповідає він. — Весь транспорт, все навантаження пішло на цей міст. Аби його зберегти, ми прийняли рішення перекрити його на деякий час і пустили лише пішоходів. Ми ж не знали, чи там опори підмиваються, чи ні. Могло бути всяке».
Після повені всі опори моста обстежили. Кажуть, що не було ані тріщин, ані просідань. Попрацювали також і з берегами, які вода подекуди попідмивала, позривала плити. У руслах рік розгортали гравій, розширювали їх, перенаправ-ляли, аби річка не била в дамбу.
Тож, за словами чиновників, міст на Пасічну знаходиться в доброму стані. Та все ж його одного для сполучення цілого мікрорайону з рештою міста катастрофічно мало. Плюс дві автомагістралі — Львів, Калуш. А раптом знову…
Після минулорічних подій відновилися розмови про будівництво ще одного моста. Але міський бюджет самотужки цю справу не осилить. «Вартість нового моста разом із дорогою — близько 130 млн. грн., — каже Петро Косюк. — Зараз ведуться переговори з Кабміном про виділення державних коштів на будівництво. Наразі на цей рік виділено 2,5 млн. грн., це на про-ектно-кошторисну документацію». Ще одна проблема у тому, що на запланованій трасі є будинки і приватизовані ділянки землі. Тож треба все це якось викуповувати. А воно також — справа не з дешевих.
Гіперканалізація
Слабкою ланкою, яка не витримала атаки води, стали очисні споруди міста. Найбільших збитків повінь завдала каналізації у селі Ямниця, де повністю були виведені з ладу міські очисні споруди. Вони просто не втримали тієї маси води, яка у них стікала. Як розповідає начальник Івано-Франківського міського управління МНС Юрій Щочкін, збитки там були на загальну суму 4,9 млн. грн. «Цю суму місто отримало з резервного фонду Кабінету Міністрів. Кошти були освоєні до останньої копійки. І роботи виконані повністю», — говорить Щочкін.
Крім очисних споруд, були пошкоджені каналізаційні колектори міста за різними адресами на загальну суму 830,2 тис. грн. Причина все та ж — вони «не потягнули» таку кількість води, переповнялися і виходили з ладу.
«Для цих робіт кошти виділялися по субвенції з державного бюджету. Але не повна сума, — каже Юрій Щочкін. — Роботи з відновлення цих колекторів були виконані на 829, 9 тис. грн., а держава проплатила лише 763, 5 тисяч. Тобто є заборгованість держави перед містом — 66,4 тис грн.». Роботи виконані, хоча й місто заборгувало підрядним організаціям чималу суму. Але й ця проблема скоро має бути вирішена. «Є інформація з Києва, що ці кошти мають надійти найближчими днями», — запевняє Щочкін.
Рятівники
За словами начальника ГУ МНС в області Миколи Джумаджука, прикарпатські рятувальники врахували минулорічний досвід, і населення області цілком може розраховувати на оперативну допомогу від МНС. «Щодо сил і засобів, то на чергуванні щодоби перебувають понад 300 осіб особового складу, включаючи місцеву, відомчу та добровільну пожежну охорону, та 83 одиниці техніки, — говорить Джумаджук. — Це: плаваючий транспортер, катер на повітряній подушці, десятимісні човни та надувні човни з двигунами. Крім того, за потребою будуть залучені понад 1300 осіб резервного складу та 113 одиниць техніки, сили та засоби річкового координаційного аварійно-рятувального центру та івано-франківського гірського пошуково‑рятувального загону».
Тож місто після минулорічної повені підлатали. Втім, що саме може стати іншою слабкою ланкою, у разі аналогічної стихії, нині гадати важко. Всі, від бабусь під під’їздом і до чиновників у «білій хаті» сподіваються, що такого лиха вже не доведеться пережити. Та й як говорить «народний гідрометцентр» — ті ж бабусі — великої води цього року не буде. Бо гадюки повилазили.
