Калуш кожної миті може перетворитися на зону техногенно-екологічного лиха. Неналежний рівень екологічної безпеки виробництва на «Калійному заводі» став джерелом серйозної загрози для людей і природного середовища. Останні 10 років підприємство практично не працювало і в зоні його діяльності накопичилося багато природоохоронних проблем, про які йшлося на нараді за участі Президента України Віктра Ющенка.
ДП «Калійний завод», утворене на базі заводу калійних добрив ВАТ «Оріана», було введено в експлуатацію в 1967 році. До 1996 року завод працював рентабельно. Через незадовільне технічне переоснащення заводу і дефіцит обігових коштів, спричинений переходом до бартеру, випуск мінеральних добрив за чотири роки зменшився у шість разів (із 132,6 тис. тонн у 1995 р. до 20,9 тис. тонн у 1999 році). У жовтні 2001 р. було зупинено випуск калімагнезії галургійним методом.
Екологічно небезпечні об’єкти на території заводу – 3 рудники («Калуш», «Голинь», «Ново-Голинь»), Домбровський кар’єр, 2 відвали засолених ґрунтів, шлаконакопичувач і 2 хвостосховища (комплекси споруд для зберігання або захоронення радіоактивних, токсичних та інших відходів збагачення корисних копалини).
Основні загрози: небезпека інтенсивного просідання земної поверхні, на якій розташовано понад 1300 житлових будинків у Калуші, селах Хотінь, Кропивник, Сівка-Калуська, Голинь, а також 23 промислові споруди.
На нараді Глава держави Віктор Ющенко звинуватив у виникненні такої ситуації як керівництво заводу, так і владу й органи місцевого самоврядування. Небезпеку для жителів Калуша і навколишніх сіл становлять практично всі об’єкти колишнього виробництва. Так, підкреслив Президент, якщо не витримає гребля хвостосховища, яка вже не відповідає нормам безпеки, відходи хімвиробництва, «в яких можна знайти практично всю таблицю Менделєєва», потраплять до Дністра. Ріка Дністер є джерелом водопостачання значної частини населених пунктів України та Молдови.
«Це несе в собі загрозу екологічної катастрофи загальноєвропейського масштабу», – вважає Віктор Ющенко. Він додав, що «справжньою міною уповільненої дії став полігон токсичних відходів», на якому зберігається близько 12 тис. тонн гексахлорбензолу, а це третина усіх токсичних відходів України. Недостатнє фінансування ДП «Калійний завод» не сприяє проведенню природоохоронних робіт, адекватних рівневі загрози.
Президент підкреслив, що згадані проблеми не були і не є жодною таємницею для Кабінету Міністрів – стан справ на калійному заводі розглядався на засіданнях Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки. «Я розцінюю цю ситуацію як вирок і галузевій, і урядовій політиці, коли десятки років ніхто належної адекватної продуманої реакції не робив на ці виклики», – сказав Віктор Ющенко.
Ющенко також повідомив, що ситуацію на підприємстві планують розглянути на засіданні Ради національної безпеки і оборони України завтра, 3 лютого. «Стоїть ясне питання, яке я хотів би через рішення РНБО провести, – як повернути господарську активність на цей об’єкт, що треба зробити із статусом підприємства, щоб воно стало привабливим для підприємств національних чи міжнародних, які займаються подібним виробництвом. Паралельно нам треба зробити невідкладні кроки, щоб не допустити погіршення екологічної ситуації», – сказав Президент. Він повідомив, що звернеться до уряду стосовно виділення коштів із резервного фонду для вирішення екологічної ситуації на підприємстві. «Я хотів би запропонувати через рішення РНБО провести питання забезпечення відповідного фінансування даних робіт на 2010 рік», – сказав Віктор Ющенко.
«Нам треба консолідувати зусилля, починаючи від РНБО, уряду, і зробити миттєву реакцію на ці речі», – закликав Глава держави. Він повідомив також про намір звернутися до міжнародних інституцій щодо надання гуманітарної та технічної допомоги для подолання цих викликів.
Comments are closed.