Позичені подарунки

Необхідність

Головний лікар станції швидкої та невідкладної медичної допомоги Ігор Ковалюк наголошує, що коли сім років тому він прийшов на цю посаду, на станції працювало 20 бригад, а машин було лише 17. І все виглядало приблизно так: бригада обслуговувала виклик, поверталася — далі на тому самому авто їхала інша. Згодом тодішній мер Зіновій Шкутяк купив п’ять «газелей». Однак, пан Ковалюк наголошує, що в «газелях» їхати важко, бо «підкидає до?стелі через амортизацію».

Всі розуміли, що станція швидкої допомоги потребувала нових авто. Інша справа — яких і скільки. Донині наша «швидка» їздила на «уазах», «газелях», «тойотах», «фольксвагенах»… Останні, до речі, подарував нардеп Микола Круць. Але, оскільки зношуваність таких машин становить 4,5 роки, то можна стверджувати, що всі машини, які мала станція у 2007 році, були зношені. Тому їх треба було міняти. Питання в іншому: як?

Начальник управління охорони здоров’я ОДА Любомир Малофій, який є ще й депутатом міськради, зауважує: він був проти купівлі такої великої партії авто, але до його думки не?дослухалися. «А якщо, не дай Боже, ця партія має якийсь дефект і одночасно всі ці машини вийдуть з ладу? Ви собі уявляєте, скільки треба грошей, щоб поставити їх на колеса, і яка напруга буде на станції швидкої? Тоді буде дуже-дуже сутужно», — аргументує він. Зрештою він вважає, що в будь-якому випадку треба купувати спеціалізовані машини. Адже вони «м’якші» і салон в них створений для потреб як пацієнта, так і медпрацівника.

Мінуси

Купуючи нові машини, місто вибрало вантажні авто, які вже переобладнувалися «під швидку». Любомир Малофій вважає це невдалим варіантом, тому що салон малий, а його ще ущільнили, тому що поставили ноші, полички для речей і медикаментів.

Крісла для фельдшера в машині прикріпили наглухо, що теж, на думку деяких депутатів, не є добре. Такі сидіння мали б крутитися. Хоча таке є далеко не?у всіх авто. А точніше, лише в поодиноких випадках. Наприклад, крісла крутяться в тих машинах, які купив губернатор, і цього депутатам вистачило…

Разом з тим машина ще й доволі низька. Медпрацівники навіть середнього зросту мають стояти у згорбленому стані. Отже надавати допомогу не дуже зручно. Зрештою, на думку скептиків, в цих машинах багато що неможливо чи то проблематично зробити. Навіть звичайну крапельницю.

Натомість заступник головного лікаря з медичної роботи станції швидкої допомоги Ігор Бойчук спростовує всі скептичні зауваження. Він наголошує, що це не є реанімобілі, в яких треба надавати допомогу в машині. Адже бригада швидкої не забирає хворого з квартири до тих пір, поки його стан не стабілізується. Позаяк технікою безпеки передбачено, що в авто, яке рухається, стояти не можна. Більше того, людина має бути прищипнута паском безпеки.

Той факт, що крісло не рухається, він схвалює, зауважуючи, що фельдшер чи лікар має бути в голові хворого. Та й крапельницю, за потреби, поставити не важко. Зрештою, підсумовує він: «В машині ніхто не гуляє».

Ігор Ковалюк теж бачить недоліки в машині. Точніше один — ноші, що занадто важкі  для перенесення хворого, а швидше передбачені для їзди. Відтак їх планують переробляти чи доробляти.

Плюси

Кожен із 14 перебудованих «фольксвагенів» коштував міській раді приблизно 350 тис. грн. На останній сесії міської ради Віктор Анушкевичус знову ж таки розказав депутатам, що машина має добрий двигун, ходову, маневрування і буде їздити десять років. Щоправда, Володимир Стасюк далеко не це мав на увазі: «Суть не в тому, скільки машина має кінських сил. Суть в тому, щоб в машині можна було надавати допомогу пацієнту. Якщо цього не можна робити, то це не є карета швидкої допомоги. Ми ж?не беремо машини на гонки».

Ігор Ковалюк на це зауважує, що коли 10 із 20 машин — на ремонті, то про перегони не йде мова. Адже просто не було на?чому їздити. «Наші вулиці вузькі і для?того, щоб проїхати швидко в?час-пік та в заторах, потрібна менша машина. Бо більші завжди менш маневреніші. А забудова в місті у нас така: будинок, будинок, будинок — арка, через яку треба проїхати. Тому машина має бути вужча і невисока», — розповідає Ігор Ковалюк. І додає, що згідно з правилами «швидка» має 15 хвилин, аби дістатися до помешкання хворого.

Також він зазначає, що 98?% їхніх працівників задоволені автомобілями. Адже коли почалися ці скептичні зауваження щодо їх поганої якості, то, щоб доказати Володимиру Стасюку, що це абсурд, станція швидкої допомоги провела анонімне анкетування всіх працівників. Відтак в анкетуванні взяло участь 47 лікарів, 49 середніх працівників та 45 водіїв.
З результатів анкетування видно, що всі працівники швидкої допомоги позитивно ставляться до придбання нових авто. Лише п’ять респондентів вважають, що технічні характеристики автомобіля «W T-5», тобто його маневреність, час розгону та габаритні розміри в порівнянні з «уазом», «тойотою» чи «рафом» є гірші. Комфортабельністю автомобіля незадоволено 12, а засобами транспортування, тобто ношами — 34 опитаних.

Чому «фольксваген»?

Слід також зауважити, що саме Ігор Ковалюк ініціював купівлю «фольксвагенів». Принаймні так він нині каже. А мерія в той самий час відстоювала «пежо», тому що вони більші та красивіші. Зрештою, чим би певна структура не займалася, завжди є різні інтереси людей. На станції це виглядає так: перший інтерес пацієнта (його везуть), другий — водія (він везе), третій — бригади (вона працює), четвертий — завідувача гаража (ремонт, простій), п’ятий — заступника з медичної роботи (він відповідає за обладнання в машині) і шостий — його власний як керівника. Якому відповідати теж є за що.

Адже депутатів не хвилює, скільки машина бере бензину на 100 км, а? його хвилює. Тому що «фольксваген» бере 10 л солярки, а?«газель» — 18. «Чому ніхто не рахує економічну вигідність? Ці речі не можна сьогодні опускати. Пацієнту все одно, скільки бере машина бензину, а мені не все одно. Є й питання ціни колеса. У великій машині колесо вдвічі дорожче», — каже головний лікар станції швидкої допомоги.

Піарщина

«В міській раді є різні фракції і є якісь питання до міського голови чи влади, чи піару, чи ще якихось технологій», — каже Ігор Ковалюк і наголошує, що питання набуло політичного змісту, навіть порівнює його з?газом. І щось у цьому таки є. Інше питання в тому, що не тільки депутати піаряться на ньому.

Адже міський голова Віктор Анушкевичус теж досить показово дарував Івано-Франківську ці машини на День міста. Про це говорила преса, медики, чиновники, депутати. Можливо б, це уже й забулося. Але Володимир Стасюк не дає. «Мер не міг їх подарувати хоча б з тих міркувань, що вони ще не є нашою власністю. Він би мав говорити про те, що він їх позичив. Тому що ми ще цього року будемо платити за них 800 тис. грн. І тільки після повної проплати вартості транспорту вони перейдуть у власність станції швидкої допомоги», — каже Володимир Стасюк. І щось у цьому є.