Особи, підозрювані у замаху на життя головного редактора газети «Коломийський вісник» Василя Дем’яніва, під час засідання у Коломийському міськрайонному суді 30 вересня заявили, що їхні свідчення про скоєння жорстокого нападу на журналіста є неправдивими, а ця справа сфабрикована міліцією на досудовому слідстві. За словами підозрюваних, зізнання у вчиненні злочину було зроблено під тиском.
Сам постраждалий у ході судового засідання заявив, що не має до підозрюваних жодних претензій, оскільки не впізнав і не міг впізнати їх, адже бачив лише силуети злочинців. Раніше він на попередньому слуханні для забезпечення об’єктивного й всестороннього розгляду всіх обставин справи вніс клопотання, щоб ще додатково дослідити справу, бо вважає, що слідство проведено поверхово та необ’єктивно, ретельно не вивчено умисел підозрюваних у нападі, недостатня увага надана достеменній перевірці версій, пов’язаних із журналістською діяльністю.
За словами Дем’яніва, поспішність міліції, яка не зважила на ці обставини, пояснюється намаганням заспокоїти громадську думку, «призначивши» винуватців. Крім того, варто нагадати, що з приводу заяви 31 травня начальника УМВС України в Івано-Франківській області Василя Варцаби про те, що «під час проведення слідчих дій потерпілий журналіст упізнав у затриманому нападника», а також «з’ясовано, що зловмисники скоїли злочин з корисливою метою, маючи намір заволодіти особистим майном потерпілого», Дем’янів звертався із відкритим листом до міністра внутрішніх справ Анатолія Могильова.
«Я ніколи і нікому, в тому числі слідчим, не стверджував, що упізнав нападників чи когось із них, оскільки злочин було вчинено ввечері, несподівано, – йдеться у зверненні Дем’яніва, – Я лишень бачив приблизні силуети нападників, про що в ході слідчих дій розказав міліціонерам і показав, якої приблизно статури були злочинці. Неправди я не свідчив і не свідчитиму, бо це не тільки порушення закону, а тяжкий гріх. Тож сказане Василем Варцабою про те, що я начебто упізнав у затриманому нападника, не відповідає дійсності».
За словами постраждалого, є досить сумнівним і твердження, що скоїли злочин з корисливою метою, начебто йдеться про чистої води хуліганство заради банальної наживи – мобільного телефона. Він вважає, що міліцейська версія має ознаки фікції, коли задля заспокоєння громадськості бажане видають за дійсне, а громадську думку не те що ігнорують, а вводять в оману. «У зв’язку з цим у мене закрадається підозра: чи не «підсовують» міліцейські чини мені і суспільству «цапів-відбувайлів», аби все списати на так звану «хуліганку»? Вважаю, що замах на моє життя було вчинено через професійну діяльність, через принципову позицію газети у відстоюванні прав та інтересів людей та громади», – йдеться у листі Дем’яніва.
У зв’язку з цим УНІАН розповсюдив повідомлення Комітету захисту українських журналістів (КЗУЖ). Це мас-медійне громадське об’єднання, зініційоване задля захисту працівників пера, сподівається, що суд всесторонньо і неупереджено розгляне справу про побиття головного редактора газети «Коломийський вісник». Адже він унаслідок нападу отримав черепно-мозкову травму і перелом ноги, та закономірно пов’язує злочин із професійною діяльністю, а в міліції вважають, що це було побутове пограбування.
Наступне засідання коломийського міськрайсуду відбудеться 21 жовтня. Цього разу після дослідження показів постраждалого та підозрюваних настане черга свідків.
