Коли багаті діляться
За київським обласним штурвалом стоїть не менш цікава людина, ніж славно- чи сумнозвісний столичний мер Леонід Черновецький. І справа тут не в іміджі. Головою Київської облдержадміністрації є жінка. Із 2006 року цю посаду обіймає Віра Ульянченко. «У нас немає неперспективних земель», — каже вона. Напевно, цей вислів і є основним гаслом для області. Цікаво, що на Київщині найвища середня зарплата серед усіх регіонів. Звісно, крім Києва. І нині, у кризові часи, тут активно створюються робочі місця — за цим показником область входить до п’ятірки кращих в Україні.
Програми Президента в області виконуються, стверджує Ульянченко. Можна згадати один зі слоганів Віктора Ющенка — «багаті поділяться з бідними». Отже, зараз у розбудову регіону активно залучаються інвестиції. У соціальний розвиток населених пунктів, спорудження нових об’єктів та оновлення існуючих тільки минулого року було вкладено 370 млн. грн. позабюджетних коштів. Так в області працюють зі спонсорами та благодійниками.
Тонкощі оптимізації
Із Києва їдемо у Переяслав?Хмельницький район. На в’їзді до району — зустріч з головою райдержадміністрації Валентиною Усик та її заступником Валентиною Губар. За час поїздки по Київщині довелося багато почути про Валентину Усик. Люди кажуть, що вона є кращим прикладом жінки-господині, в її руках район розвивається темпами, яким можна лише позаздрити.
Основою економіки Переяславщини є сільське господарство, але не варто думати, що аграрна земля пасе задніх. У районі з населенням у 31 тисячу зареєстровано 170 сільськогосподарських підприємств і 127 фермерських господарств. Фішка районного керівництва — оптимізація. Оптимізують тут майже все: і освітню сферу, і медичну, і культурну.
Наприклад, у селі Стовп’яги абсолютно органічно в одному приміщенні діють школа і дитячий садок. Заклади два, а опалюється одна будівля — така оптимізація.
Місцева сільрада має власне комунальне підприємство, яке надає послуги населенню з обробки земельних ділянок, переробки зерна, а також — столярні, швейні, перукарські послуги. Не дивно, що сільський голова Тимофій Девко головує вже близько 20 років.
Тридцять гектарів музею
Того ж дня журналісти відвідали Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. Заклад входить до Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Сьогодні тут можна побачити 122 пам’ятки народної архітектури та понад 30 тисяч експонатів. Але найбільше вражає те, що починався музей трудами однієї людини — Михайла Сікорського. Це він самотужки перевозив сільську архітектуру та предмети побуту з територій, які пізніше опинилися під водами Канівського водосховища.
Музей почав формуватися в урочищі на околиці Переяслав?Хмельницького з 1964 року. Зараз на 30 гектарах розташовано справжнє українське село ХVII — ХIХ ст. з церквами, хатами та млинами.
Інтернет у село
Наступного дня — село Переяславське. Тут розташоване сільськогосподарське товариство «Нива Переяславщини». Потужне підприємство із сучасними технологіями, що здатне завалити свіжою свининою якусь невелику країну. Щороку тут планують технологічний процес за новітньою програмою, яку використовують в усіх державах Євросоюзу. Такий підхід до справи дозволили фірмі у минулому році отримати 21 млн. грн. чистого прибутку. Якщо взяти до уваги початок кризи, то цифра виглядає солідно.
Не страшна криза і сільськогосподарському виробничому кооперативу «Соснова» в однойменному селі. Коли його керівником у 1997 році став Юрій Павлушко, підприємство мало боргів більше 1,5 млн. грн. Нині у «Соснови» немає заборгованості, а є високі врожаї зернових, соняшнику, цукрових буряків тощо. У кооперативі вирощують велику рогату худобу, свиней, овець. Діють млин, олійниця, круп’яний і пекарський цехи.
Мало того, щоб зібрати твердий та професійний колектив, підприємство допомагає своїм працівникам із придбанням житла. Наразі таке побачиш не в кожному селі, та й у місті також.
Великі кошти в районі вкладають у культуру. Останніми роками відремонтовано кільканадцять сільських клубів. Наприклад, у Соснові діє сучасний інформаційно-культурний центр та будинок культури. Свого часу за підтримки згаданого кооперативу тут заснували інтернет-центр. Тепер сосновські селяни мають безкоштовний доступ до світової павутини.
Для повноцінного життя
Соціальна сфера району розвивається не гірше за інші. Так, у селі Ташань діє стаціонарне відділення з обслуговування одиноких непрацездатних людей та амбулаторія сімейного типу. Цікаво, що розташовані вони у будинку, який ще у XVIII столітті збудував князь Горчаков. Тоді тут була сільська лікарня.
Розпочали на Київщині новий проект «Соціальний гуртожиток». Першим об’єктом, створеним у рамках проекту, став такий заклад у селі Гайшин Переяслав?Хмельницького району. Його відкрили у вересні минулого року. Мета — соціальна адаптація та підготовка до самостійного життя дітей?сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Тут є все для повноцінного життя — від кухні до сучасних пральних машин. Соціальні працівники, психологи, інші фахівці допомагають дітям отримати навички самостійного життя, вступити до вищого навчального закладу, працевлаштуватися, навчитися розпоряджатися заробленими коштами тощо.
