Однією з найзнаменніших пам’яток Івано-Франківська є палац засновників міста між двома Бистрицями панів Потоцьких. Проте, на жаль, ситуація зараз склалася так, що Палац не виконує ролі ні культурної пам’ятки, ні засобу розвитку туристичного бізнесу. Він просто стоїть, наче забутий, із зачиненими воротами у законсервованому стані посередині давно урбанізованого міста, і дозволяє часу спокійно доруйновувати себе.
Ще три роки тому про палац в місті говорилося багато. Адже навколо нього тоді спалахнув справжній скандал. В 2005 році палац Потоцьких — історична пам’ятка — перейшов у приватну власність. Згідно з договором міни, укладеному 24 вересня 2004 року між «Прикарпатською фінансовою компанією» та Міністерством оборони України, було обміняне нерухоме військове майно, серед якого і палац Потоцьких, котрий тоді виконував роль військового госпіталя, на житло для військовослужбовців. В тому ж таки 2005 році Генеральна прокуратура порушила кримінальні справи проти чиновників Міністерства оборони за перевищення своїх повноважень під час приватизації семи військових містечок в Івано-Франківській області, але власник палацу від того не змінився. От саме й тоді зняли галас і краєзнавці, і міська, і обласна влада.
Прослідкувати наступний розвиток подій легко по газетних публікаціях. Нові власники палацу, наткнувшись на таку реакцію і зрозумівши, що судова тяганина з містом і областю може тривати роками, вирішили піти на поступки. Директор вищезгаданої компанії Олег Бахматюк у лютому 2005 року заявив, що його фірма готова створити в приміщенні палацу за власні кошти мистецький комплекс і водночас відкрити тут діяльність бізнес-установи, яка фінансово забезпечуватиме існування музейно-туристичної структури. Також, напевно, щоб міська і обласна влада не почувала себе відкинутою на маргінеси, або ж ще чомусь, їх було запрошено у співзасновники центру. Та ця пропозиція також вочевидь не всіх задовольнила. Оскільки наступне, що згадується в пресі, це пропозиції власника передати палац у власність громади, щоправда на тих же таки умовах створення туристичного комплексу. У підсумку вийшов маленький парадокс — 2 березня 2006 року Івано-Франківська обласна рада погодилася прийняти палац Потоцьких в комунальну власність області. А потім 30 січня 2007 року Івано-Франківська міська рада вирішила також прийняти палац Потоцьких у комунальну власність міста. У кінцевому підсумку станом на 2008 рік палац Потоцьких все ж таки належить «Карпатській нафтовій компанії» — одній із бізнес структур того ж Олега Бахматюка.
Можемо тільки перелічувати ймовірнісні фактори, що призвели пам’ятку до теперішнього стану. Ні для кого не таємниця, що від самого палацу там не залишилося не набагато більше, ніж назва. А для реконструкції потрібні значні кошти. А хто ж їх туди вкладатиме? Власник, котрий може дочекатися судової справи з питань власності історичною пам’яткою, чи влада та краєзнавці, котрі знають, що коштів на самостійну реконструкцію не мають, права запросити інвесторів теж, але все ж таки, яким важко осягнути, що приватний бізнес може бути власником історичної пам’ятки, зберегти її у пристойному стані й приносити від цього прибуток не тільки собі, але й місту, як це є, для прикладу, у Франції, де її символ — Ейфелева вежа перебуває у приватних руках.
У 2008 році питання палацу на обласному рівні піднялося знову. Нещодавно голова ОДА Микола Палійчук заявив, що має намір створити у палаці музей декоративно-прикладного мистецтва. За повідомленням його прес?служби, Микола Палійчук наразі веде переговори з Олегом Бахматюком. Губернатор лобіює питання передачі маєтку на баланс обласної комунальної власності. Проте переговори перебувають тільки на початковій стадії і умов передачі ще не визначено. Та існує в цій справі ще один цікавий фактор. А саме припис від 4 серпня 2008 року відділу охорони культурної спадщини та музейної роботи управління культури Івано-Франківської ОДА, виданий на підставі Закону України «Про охорону культурної спадщини» власнику пам’ятки. В ньому вимагається проведення першочергових реставраційних заходів з метою збереження пам’ятки, які згідно з приписом мають бути проведені до 30 грудня 2008 року. За словами начальника управління культури і туризму ОДА Володимира Федорака, в перших числах січня планується відправити в комплекс комісію, котра й має оцінити проведену роботу, а у випадку невиконання припису, матеріали комісії будуть подані в прокуратуру. Щоправда, наслідком для власника пам’ятки швидше за все стануть тільки штрафні санкції.
Як вплине припис на процес переговорів, можемо тільки здогадуватися, пан Федорак стверджує, що «кожен має виконувати свою роботу. Ми не могли мовчати, і тому склали припис, щоби дати поштовх до дії. В будь-якому випадку, якщо дійсно вдалося б губернатору переконати передати об’єкт в обласну комунальну власність, то для області це було б за честь. За два-три роки за свої кошти та кошти інвесторів зробили б все, щоб об’єкт був готовий до святкування 350- річчя Івано-Франківська».
Скільки ж коштуватиме цей проект в ОДА поки що також не знають, тому що навіть на складення повного кошторису фахівцями потрібно виділити немалі кошти.
Тож чи вистачить в губернатора дипломатичного таланту, чи погодиться «Карпатська нафтогазова компанія», чи вистачить коштів, чи знайдуть інвестора і чи врешті «розконсервують» історичну пам’ятку, котра в своїй консервній банці догниває з часом, і чи не дотягнуть так доти, доки палац Потоцьких не зруйнується зовсім, і на ньому можна буде вивішувати табличку «Термін придатності минув».
