Політика

Наше обличчя

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Після всього, що турист чув про романтичний Станиславів, йому дуже не хотілося б споглядати цю картину. Але куди втікати? Сквер розташований прямо перед вокзалом і більшості приїжджих його не оминути по дорозі вглиб міста.

І що бачить наш бідний турист? Сміття по боках алей (дарма, що так багато смітників, наш нарід в них не попадає), клумби без квітів, лавок і духу немає. П’янички під кущами, а на виході їхній розплідник — живописна торговельна будочка з купою столиків навколо. Брудно, неохайно, зате спиртне на будь-який смак.

І що подумає про європейськість нашого міста турист, якщо Франківськ показує йому таке обличчя? А показує вже не перший і не п’ятий рік. За цей сквер нам постійно доводиться виправдовувати рідне місто перед гостями.

Погана слава у нього не тільки через зовнішній вигляд. Це ще й небезпечне місце, особливо ввечері. Люди напідпитку і не тільки можуть тут безперешкодно тинятись у пошуках легкого заробітку на пляшку, тобто попросту грабунку. Збираються тут на імпровізовані «пікніки» цигани. Саме тому, навіть привівши сквер до порядку, проблему не вирішиш.

Ця публіка за лічені дні доведе його до попереднього стану і знову зробить своїм. Це вже питання до правоохоронців, але вони теж не всесильні.

Видається, що проблема таки в людях, а точніше, у ставленні до того, що їх оточує. Коли вже перестануть алкоголіки після перепою «відпочивати» просто на вулиці? Коли люди перестануть нищити те, що створено для їхнього ж блага? Коли це станеться, відомо тільки Всевишньому. Але тоді подібних проблем стане набагато менше.