Між заводами
У 2000 році Богородчанський молокозавод почав боргувати гроші місцевим селянам. Тоді вони вирішили поміняти його на більш відповідальніший — Надвірнянський. Слід зазначити, що люди здавали молоко посереднику — ТзОВ «Агросервіс», який збирав молоко з сіл Кричка, Кривець та Раковець і відвозив на молокозавод.
Спершу все йшло дуже добре. Люди двічі на місяць отримували свої гроші без жодних проблем. У 2006 році почалися перші, незнач-ні, проблеми з оплатою, у середині 2007‑го — суттєвіші. Однак, заборгованість все одно погашалася.
Тільки торік за квітень-травень-червень людям так і не заплатили. Правда, як каже нині працівник приймального пункту с. Кривець Марія Перегінець, постійно обіцяли, що виплатять борг, мовляв, просто є затримка з реалізацією продукції. Однак люди зневірилися і вже 26 червня 2008 року почали здавати молоко на Івано-Франківський молокозавод. А Надвірнянський гроші не повернув і досі.
Хто винен?
Наразі селяни у всьому винять власника Надвірнянського молокозаводу, болгарина Тодора Талкова. Марія Перегінець стверджує, що жодні звернення до нього нічого не давали. Відтак, директор ТзОВ «Агросервіс» Юстина Питківська подала на нього до суду, щоб відсудити селянські кошти. Господарський суд 23 травня цього року зобов’язав завод виплатити 146 тис. грн. Втім, підприємець подав апеляцію, і люди грошей так і не отримали. Як нині подейкують селяни, Надвірнянський молокозавод заборгував навколишнім селам під мільйон гривень. Адже тільки чотири богородчанських села недоотримали майже 150 тис. грн.
До речі, слід сказати, що на початок квітня 2008 року молоко коштувало 1,45/л, в кінці квітня — 1,35грн., а в червні — 0,9 грн. (Нині молоко приймають по 1,05 грн. за літр). Люди носили десятками літрів щотижня, відтак ледь не кожному заборгували за 600‑800 літрів молока.
«Я не знаю, як це так зрозуміти, щоб чужий чоловік прийшов у чужу країну і обікрав людей. Я би хотів знати, що це в нас за влада така, що до такого чоловіка не можна прий-няти міри? Я б хотів знати, чи б наш чоловік зміг отак обікрасти Болгарію і щоб йому за це нічого було?», — обурюється Іван Сапіжак.
Вирішить суд
За словами директора Надвірнянського заводу молочних продуктів Світлани Питлюк, по Богородчанському району в них заборгованості нема. «Збір молока в людей здійснювався через посередника — ТзОВ «Агросервіс». Кошти йому були заплачені всі. На жаль, ми не знаємо, чому вони не виплачені людям. Ми не мали з селянами ні юридичних, ні фізичних відносин. Зараз ведеться кілька судових справ, і вже в суді виясниться, куди він ті кошти дів: чи взяв собі в своє господарство, чи виплатив людям? Нам це невідомо», — зазначає вона.
Щоправда, Світлана Питлюк не відкидає можливості певного боргу. Однак, ця сума буде становити далеко не ту, про яку йде мова. Відтак, вона вважає, що їхні матеріальні цінності, які наразі залишилися в посередника (дві холодильні ванни вартістю по 20 тис. грн.), можуть перекрити борг. Наразі йдуть судові справи: молокозавод планує в апеляційному суді довести, що все заплатив посереднику.
Керівник ТзОВ «Агросервіс» Юстина Питківська, в свою чергу, зазначає, що в них є акти звірки, в яких Тодор Талков підписався, що він їм винен 146 тис. грн. Саме ці документи вони й подали до суду. На підставі тих документів і виграли суд. «Якби то ще тільки в нас, а то він ще заборгував і в інших селах, — розповідає Юстина Питківська. — Нам добре, бо він нам підписав акт звірки, а іншим нічого не підписав. Брехач такий, набрався від людей молока і не заплатив».
Тож наразі лише суд може вивчити документи і визначити: хто правий, а хто винен. Виглядає, що й влада, на яку так сподіваються люди, не дуже й допоможе.
