Станом на 21 січня в Україні від переохолодження та обмороження померли 236 людей. Найбільше смертей (97) зафіксовано у Донецькій області, 29 – у Запорізькій. В Івано-Франківській області від переохолодження зафіксовано 4 смерті, 10 людей госпіталізовано. Загалом в Україні з 18.12.2009 по 21.01.2010 через переохолодження та обмороження за допомогою звернулося 3245 людей, госпіталізовано 2118 осіб.
Тож вкрай важливо усвідомлювати небезпеку переохолодження та обмороження, адже поки нещастя не застане зненацька, у нього не дуже віриться.
Переохолодження організму розвивається внаслідок тривалого перебування на холоді, особливо в сиру вітряну погоду. При охолодженні будь-якої частини тіла відбувається місцеве пошкодження тканин – відмороження, а при загальному охолодженні – замерзання. За високої вологості та сильного вітру замерзання можливе навіть тоді, коли температура повітря вища нуля. Чим вона нижча, тим швидше відбувається замерзання. Цьому сприяють також втома, голод, алкогольне сп’яніння, авітаміноз, крововтрата, тісне взуття, вологий одяг, підвищена пітливість та ін. Особливо швидко переохолодження відбувається у воді.
При відмороженні потерпілий спочатку відчуває підвищену болючість шкіри, потім оніміння і в подальшому повну втрату чутливості. Після зігрівання при відмороженнях легкої та середньої тяжкості з’являється біль.
При місцевому переохолодженні першу допомогу краще надавати в теплому і сухому приміщенні, щоб уникнути подальшого охолодження. При переохолодженні відкритих частин тіла їх необхідно зігріти, потерпілого слід звільнити від мокрого одягу та взуття, робити це слід обережно. Взуття на переохолоджених ногах потрібно розшнурувати, а якщо це неможливо, то краще його розрізати і зняти. Не можна розтирати охолоджену ділянку тіла снігом! Слід при можливості переохолоджену кінцівку зігріти у ванні при температурі води 37-40°. У воді бажано обережно руками масажувати кінцівку у напрямку від периферії до центру. Після порожевіння та потепління шкіри в ділянці ураження кінцівку витягують із води. Бажано протерти її спиртом і накласти суху стерильну пов’язку з товстим шаром сірої вати.
При переохолодженні обличчя обмежуються протиранням шкіри обличчя спиртом, легким масажем і загальним зігріванням.
Постраждалого з місцевим переохолодженням слід якомога швидше зігріти: напоїти гарячим солодким чаєм або кавою, нагодувати гарячою їжею, дати невелику дозу алкоголю. У зв’язку з тим, що відразу буває важко оцінити тяжкість переохолодження, постраждалого повинен оглянути лікар.
Загальне переохолодження організму зазвичай відбувається в повітряному або водному середовищі. Тривале перебування в крижаній воді смертельно небезпечне, а раптове занурення у таку воду, наприклад при падінні в ополонку, може супроводжуватися температурним шоком.
При замерзанні виявляються ознаки пригнічення діяльності центральної нервової системи, серцево-судинної системи та дихання. Розрізняють три послідовні стадії загального охолодження організму при тривалій дії низької температури.
- При ураженні легкого ступеня потерпілий млявий, апатичний, шкіра бліда, кінцівки синюшні або мають мармурове забарвлення, з’являється гусяча шкіра. Пульс уповільнюється, артеріальний тиск підвищується, частота дихання не змінюється. Температура тіла знижується до 35-33°.
- При ураженні середньої тяжкості температура знижується до 33-30°, настає ступор (втрата свідомості), різко виражене зниження рухової активності, озноб. Кінцівки бліді, холодні, особливо в периферійних відділах. Пульс повільний, визначити і прослухати пульс складно. Артеріальний тиск дещо підвищений або знижений. Дихання рідке, 8-10 вдихів-видихів у хвилину.
- При важкому ураженні температура тіла нижча 30°, свідомість відсутня, відзначаються судоми, блювота. Пульс рідкий, його ледве можна визначити, і то лише на сонних і стегнових артеріях, артеріальний тиск знижений, дихання рідке, поверхневе, з порушенням ритму. Додаються небезпечні для життя потерпілого ускладнення – набряк головного мозку та легенів, пневмонія.
Щоб запобігти переохолодженню організму при тривалому перебуванні на холоді (наприклад, під час зимових походів, вуличних та лісових робіт), необхідно мати відповідний одяг та взуття, а також забезпечити себе гарячими напоями та їжею. Дуже небезпечно довго перебувати в холодну пору року на вулиці у стані навіть легкого алкогольного сп’яніння, тому що відчуття тепла, що створюється алкоголем, дуже оманливе. При появі ознак місцевого або загального переохолодження найкраще зігрітися в теплому приміщенні. Якщо ж такої можливості немає, потрібно зігріти переохолоджену ділянку тіла шляхом легкого розтирання або дихання на неї. Підвищує виділення тепла, а разом з тим і температуру тіла фізичне навантаження (біг, стрибки тощо).
Comments are closed.