—?Яким чином вибори можуть вплинути на економічну ситуацію?
—?Жодного разу політичні баталії не давали позитиву для економіки України. Вибори — це завжди негатив.
—?Бізнес зупиняється та вичікує?
—?Не в тому справа. На моє переконання, в нас політика чомусь завжди будується не за щось, а проти чогось. Мовляв, подивіться, я не такий поганий, як він. Може й не добрий, але кращий за того, хто є зараз. Відбувається викид негативу, ми втрачаємо оптимістичні настрої. І люди, і підприємства. Відповідно розвиток уповільнюється. Тому вибори — це проблема.
—?А в чому останнім часом полягала проблема українських банків?
—?Головне — втрата довіри один до одного. Вкладники перестали вірити банкам. А бан-ки не можуть точно визначитись, кого можна кредитувати, а кого — ні. Але на фоні нинішньої стабілізації спостерігається повільне відновлення довіри вкладників до банків, і банків до позичальників
—?Але ж когось кредитують?
—?Основна частина банків працює лише з тими клієнтами, які в них кредитувалися раніше, та хто якісно виконував зобов’язання навіть під час кризи. При цьому ще робиться поправка на ризикові галузі. Наприклад, ми через аналіз попередніх кредитних портфелів визначаємо групу пріоритетних клієнтів, і більше працюємо саме з ними.
—?Банк може перевірити кредитну історію будь-кого із фізичних осіб?
—?Так, в Україні є декілька бюро кредитних історій. Банки подають туди інформацію та, за потребою, отримують її. До цієї системи вже підключилися багато фінустанов, «Плюс Банк» — ще восени 2007 року. Обмін інформацією відбувається постійно. Тому я завжди кажу, що кожне підприємство, бізнес-мен, фізична особа мають самі будувати свою кредитну історію. Тому що, наприклад, сьогоднішнє легковажне ставлення до неповернення кредиту може завтра відгукнутися втратою серйозних можливостей.
—?Багато людей опинились у скруті. Напевно їм просто ніколи думати про майбутнє — нині би якось вижити…
—?Банки зараз як ніколи лояльні до позичальників. Вони готові йти на реструктуризацію кредитів, на перевалютування (з доларів у гривні і навпаки), на відстрочення платежів, надання кредитних канікул тощо. У 90?% випадків позичальник і банк зможуть знайти спільну мову. Звісно, за бажанням. Я знаю дуже мало банків, котрі не готові йти на компроміс, якщо бачать, що в клієнта виникли тимчасові труд-нощі. Тому що зацікавлені у поверненні будь-якого клієнта, навіть того, що вже поставив хрест на поверненні кредиту та на тих матеріальних цінностях, які він за нього купив.
—?Сьогодні можна отримати іпотечний кредит?
— Є кредити Державної іпотечної установи. Банки, які є її агентами, надають людям позики терміном до 30 років, а держустанова викуповує їх у банків.
—?Ну, з державою завжди було якось важкувато. А самі банки іпотеку не кредитують?
—?Як я уже казав, лише для перевірених клієнтів. Широких програм іпотечного кредитування наразі в державі не існує. Зараз українські банки не мають того доступу до фінансів, як раніше. А з депозитів, які є ресурсом на 12 місяців, кредитувати до 20?30 років не вийде. Тож, поки банки не матимуть відповідних ресурсів — або ззовні, або через рефінансування від уряду — широкої іпотеки не буде.
—?Яким чином сьогодні пересічний українець може зберегти-примножити свої заощадження?
—?Прості люди завжди мають для цього дуже обмежений набір інструментів. До кризи більшість намагалася інвестувати в нерухомість. Тому іпотечний ринок так стрімко зростав. Потім це закінчилося. Ринок цінних паперів в Україні ще слабенький, до того ж, без відповідного досвіду туди не увійдеш. Ще зараз уряд збирається випустити казначейські зобов’язання — залучати кошти від фізичних осіб…
—?Вони справді думають, що українці позичать державі свої гроші?
—?Принаймні, на це є чіткі плани. Дохідність там не є високою, але уряд сподівається на довіру громадян і таким чином хоче напряму залучити ресурси в економіку.
Однією з основних можливостей для фізичних осіб залишається банківський депозит. Там теж існує ризик, бо досі час від часу з’являються повідомлення про введення тимчасового правління в тому чи іншому банку. Можу порадити диверсифікувати ризики — вкладати частинами в різні банки і в різній валюті.
—?Як нині визначити надійний банк?
—?Дуже тяжко. Ані розмір, ані рейтинг наразі не дають гарантій. У першу чергу треба дивитися на те, чи є банк у Фонді гарантування вкладів. Іноді радять зважати на відсоткові став-ки. Втім, це також не є показником. Бо іноді в банку виникає необхідність швидкого залученні якоїсь певної суми грошей у якійсь певній валюті. Тоді відбуваються строкові акції. Збирається сума — ставки повертаються на попередній рівень. Також одним із важливих чинників на сьогодні є наявність в банку значної частки іноземного капіталу. На мою думку, треба звертати увагу на історію роботи банку. Наприклад, якщо його менеджмент уже пройшов кризи 1998?го чи 2004?го, то, скоріш за все, він більш-менш вдало переживе і нинішню.
Comments are closed.