Гнів народу першою на собі відчула влада Гаїті. На початку квітня місцеві жителі вимагали зменшити ціни на продукти харчування. Протягом десяти днів вони трощили магазини, билися з поліцією і навіть атакували президентський палац. Місцеві лікарні нині переповнені особами, які постраждали в сутичках.
Протягом останнього місяця з палками і камінням в руках люди протестували проти голоду також у Мавританії, Мозамбіку, Сенегалі, Бангладеш, Камеруні. Тільки за минулий тиждень у результаті голодних бунтів у Єгипті загинули 2 людини.
Денний заробіток більшості протестувальників не дозволяє прогодувати свої сім’ї в умовах стрімкого зростання цін. Багато африканських сімей змушені задовольнятися якимось одним продуктом, а також зменшити кількість прийомів їжі з трьох до двох або навіть до одного разу на день.
Сьогодні на планеті близько 1 млрд. людей, які живуть на 1 долар в день, коли лише за останній рік світові ціни на продукти харчування зросли майже на 40?%. А ціни на пшеницю, рис та кукурудзу в цьому році взагалі досягли рекордних показників. Тільки за останні два місяці світові ціни на рис підскочили на 52?%, а зерно подорожчало за чотири місяці в середньому на 84?%.
Можливо це не так відчутно у країнах так званого «золотого мільярду», але найбільшого удару зазнали найбідніші країни, які нині знаходяться на порозі голодних революцій.
Ці події активно обговорюються у світових ЗМІ.
Німецьке видання Deutsche Zeitung акцентує на тому, що якщо раніше в країнах, що розвиваються, причиною дефіциту продовольства часто ставали засуха й неврожай, то тепер їжі вистачає, проте вона дуже дорога.
Головна причина росту цін — інфляція, насамперед подорожчання цін на енергоносії, пише німецька Handelsblatt: «Чим бідніша країна, тим серйозніший ріст цін на продовольство, тим більше це позначається на гаманцях громадян — і тим серйознішими стають політичні наслідки», — цитує газета експерта з Deutsche Bank.
Насамперед продовольча криза загрожує країнам, що розвиваються, погоджується The New York Times. При цьому найближчим часом ціни навряд чи знизяться, попереджає газета.
Головна причина цього полягає у тому, що великі світові експортери зерна і рису В’єтнам, Індія, Пакистан, Росія, Аргентина суттєво зменшили експорт продовольства для збереження низьких цін на внутрішньому ринку та перейшли на двосторонні бартерні операції. Наприклад, Єгипет і Сирія недавно обмінялися великими партіями рису і пшениці.
Аналітик Жан Зіглер заявив, що світ рухається до тривалого періоду конфліктів. Це пов’язано із збільшенням цін на продовольство і гострою нестачею продуктів харчування. В інтерв’ю французькій Liberation він назвав також причиною майбутніх війн — значне погіршення умов життя населення найменш благополучних країн.
Здається, європейці уже бояться поширення конфліктів на Старий континент. Світовий Банк навіть розробив стратегію подолання продовольчої кризи, а генеральний секретар ООН Пан Гі-Мун закликав розвинені держави надати довготермінові кредити країнам, що розвиваються для недопущення поширення голоду.
А що з того Україні? Ще недавно Україну звинувачували, що у її ангарах гниє зерно, у той час, коли ми можемо отримати значну користь від згаданих двосторонніх бартерів за схемою «Ми вам пшеницю, а Ви нам — газ, наприклад». В умовах світової продовольчої кризи, яка уже насувається, це дуже й дуже реально.
Comments are closed.