У середу, 26 квітня, в Івано-Франківську з’явилися плакати-афіші із намальованою карикатурою на мера Івано-Франківська Віктора Анушкевичуса та анонс про те, що о 19.00 год. на ОТБ «Галичина» транслюватиметься документальний фільм під назвою «За лаштунками влади: земельні зловживання Віктора Анушкевичуса».
Червоно-білий фон плакатів наштовхнув на думку, що створенню фільму сприяли місцеві БЮТівці. Як згодом з’ясувалося, фільм справді створений за підтримки фракції БЮТ у міській раді за виданою брошуркою «Що за лаштунками міської влади?»
«Кіна» не було
Та скандальної прем’єри не відбулося — фільм в ефір не вийшов. Зате він не вийшов сенсаційно, із черговим скандалом (можливо, навіть менш скандальною була б його трансляція).
У час, коли мав йти фільм, журналіст ОТБ «Галичина» повідомив, що за півгодини трансляції фільму стало відомо, що Господарський суд Івано-Франківської області виніс ухвалу про заборону здійснювати телевізійну трансляцію документального фільму. Отже «кіна не буде».
Можливо би й ніхто не надав цьому великого значення, але ж це привід для чергового конфлікту між мером та опозицією. Віктор Анушкевичус наступного дня пояснив, що Господарський суд виніс таку ухвалу після розгляду позовної заяви, яку подав виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, після того, які БЮТівці розповсюдили свої плакати.
За словами Анушкевичуса, мотивом позовної заяви є те, що він не мав можливості бути присутнім при перегляді цього «аматорського відео» і давати свої коментарі з приводу знятого фільму. А оскільки за законом «Про кінематографію» фільм не мав державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів, Господарський суд Івано-Франківської області й заборонив його трансляцію. Отже, мер назвав цей фільм незаконною телепродукцією, яка є аматорським відео фракції БЮТ у міській раді.
Реакція
Представники місцевого БЮТу не запізнилися із своїм коментарем з цього приводу. Під гаслом «Так — свободі слова!» вони зібрали свою прес-конференцію. Лідерів фракції БЮТ у міській раді Ярослава Бачкура та Василя Бойчука підтримали колеги?депутати із «Нашої України» Олексій Зборовський та Володимир Олійник, а також депутат облради Роман Струтинський.
Почали з того, що в Івано-Франківську, нібито, є тенденція захоплення інформаційного простору, однобічного висвітлення (наприклад) сесії міської ради, міський голова намагається монополізувати свободу слова і т.?п. А обґрунтовували БЮТівці свої звинувачення надзвичайно цікаво!
До прикладу, секретар міськради Василь Бойчук сказав, що «міську раду намагалися перетворити на бізнес-клани, які мали між собою гризтися», що «міську раду намагалися позбавити функцій представницького органу». «Ми працюємо у неповному складі, але ми зуміли вистояти», — каже секретар міськради Василь Бойчук. За його словами, газети чомусь про це не пишуть, натомість — друкують по три фотографії міського голови і відмовляються друкувати коментарі депутатів.
Нашоукраїнець Олексій Зборовський прокоментував ситуацію із свободою слова в Івано-Франківську так: «Ми віддаляємся в середньовіччя, коли литовські орди нападали на нашу Україну, і вільним козакам казали, що ми принесли Європу, і казали: ви є смерди. І дали їм бали, нав’язали їм лицарські турніри. Збільшували податки, як нам комунальні послуги». І справді, як такі коментарі можна не надрукувати?
Поступово депутати, які скликали прес-конференцію, дійшли до теми зловживань міського голови, пов’язаних із земельними питаннями. За якимись складними схемами Ярослав Бачкур підрахував, що за рік часу нібито роздано громадської землі на 201 мільйон гривень і проти цього бореться більшість депутатів Івано-Франківської міської ради.
То де свобода слова?
Нагадаємо, що приводом для прес-конференції була заборона Господарського суду транслювати фільм. Тому журналісти і спитали депутатів, чи у них справді не було державного посвідчення, як говорить міський голова, на трансляцію фільму. У відповідь депутати почали щось торочити про плакати, сказали, що у залі погана акустика і не почули запитання, проте відповідь дали. Сказали, що якщо «Галичина» мала транслювати цей фільм, то й відповідати на це запитання повинні вони — працівники «Галичини».
Ще одним запитанням, яке не дуже сподобалося депутатам, було питання з приводу БЮТівських плакатів: який тираж їхній плакатів, хто фінансував і яка їхня вартість?
У відповідь на це запитання депутати, перебиваючи один одного, почали іронізувати: «О, це дуже суттєве питання для ситуації в місті, страшно суттєве…», «Важливіше за земельні питання і важливіше за 200 мільйонів, що не дійшли до бюджету» і т.?п. Потім сказали, що вартість і тираж розповсюджених плакатів — комерційна таємниця.
То де ж та свобода слова, якщо за годину журналістам двічі намагалися закрити рота? Свобода слова в розумінні місцевих демократів — це коли «про мене добре», а «про опонента— критично». Такий от «критерій».
І не тільки журналістам. На прес-конференції депутати звинувачували міського голову у тому, що він подав позовну заяву від імені виконавчого комітету. Керівник юридичного відділу Івано-Франківської міської ради Ігор Сегін пояснив це тим, що Віктор Анушкевичус, за Законодавством України, як голова виконавчого комітету міської ради має право одноосібно представляти міську раду і виконавчий комітет у відносинах з третіми особами та в судах. Проте Олексія Зборовського така відповідь не задовольнила і він сказав: «Доводжу до вашого відома, згідно із Законом України виконавчий комітет складається в Івано-Франківську із 12?и чоловік». І порадив юристу: «Якщо вас погано вчили, то ще раз прошу піти на курси». Цікаво, відколи кількість і склад виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради визначають Закони України?
Підсумовуючи все це, можна зробити висновок, що конфлікт між міським головою Івано-Франківська та опозиційними до нього депутатами зробив фільму грандіозну рекламу. І незважаючи на те, що фільм в ефір не вийшов, багато хто вже його подивився і кажуть, що враження не найкращі — суцільний тенденційний бруд, «прикрашений» поезією Тараса Шевченка, і Жодного (це і є свобода слова?) коментаря опонентів.
Отже, з одного боку шкода, що фільм в ефір не вийшов і телеглядачі не мали можливості самостійно оцінити його з точки зору етики і професійності, а з іншого боку — може й справді після такої ефектної реклами Господарський суд уберіг телеглядачів від розчарування?
Марія Гаврилюк
Comments are closed.