Вже більше тижня, як я вивісив у Facebook статтю з власним варіантом розшифровки обкладинки-шаради журналу «Економіст», а шановна публіка все пише й пише під нею коментарі.
Типу такого: «Де геополітика, де розподіл колоніальної, де чіпування, де світовий фашизм, і що означає тенісний шарік?» (орфографію коментатора збережено), – пише Валодимир Єшкілєв у своїй авторській колонці для “Репортера” .
Можна було б, звісно, двома словами вказати, де все перераховане насправді перебуває. Проте, написавши свого часу публічне відречення від вульгарних форм енергійного варварства, автор цих рядків змушений оминати певні означення. А особливо те, що стосується тенісних м’ячиків.
До теми: Володимир Єшкілєв: Про “почесне” мистецтво
«Чому?» – питають в автора. Тому, напевне, що складному й доленосному звично маскуватися під мале та невинне. І тенісний м’ячик, що літає туди-сюди над столами долі, іноді може ховати в собі більш небезпечну перспективу, аніж чіпування або ж (прости, Господи) цілий світовий фашизм. Адже те, що здалеку здається лише тенісним м’ячиком, при ближчому розгляді може виявитися і сферою Парменіда, і Плеромою гностиків, і Алефом кабалістів, і ще Бог зна чим, невідомим пересічним парафіянам.
Тим часом наближається Новий рік, і всі засіли гадати та ворожити на чорно-жовту свиню. Декада, що йде за зимовим сонцестоянням – найкращий час для гадань. Та й кольори у свині небуденні – золото і залізо, кольори деспотів та імперій.
Кольори Візантії, якої так бракує на сучасній карті. Щоправда, одна з її тіньових іпостасей – Константинопольський патріархат – несподівано вийшла з заднього двору геополітики. Вийшла й вказала місце тому енергійному варварству, що спробувало звести візантійську софійну симфонію до рівня статуту караульної служби.
До теми: Володимир Єшкілєв: Про ворогів порядку
Новий рік принесе більше несподіванок, аніж його попередник. В деяких світових опорах запас міцності добігає кінця. Послаблені довгим миром народи втратили інстинкт самозбереження й підсвідомо прагнуть списати свої борги через війни та глобальну кризу. Чийсь дім згорить лише тому, що на протилежному кінці світу хтось інший вперто не хоче розрахуватися за кредит. Але й той інший не уникне вогню. Інший забув (чи не читав) Джона Донна: не питай, по кому подзвін.
Чорно-жовта свиня має міцне рило. Вона підриватиме корені корпоративного раю, основаного на брехні та забутих обіцянках. Фронти вирівнюються, дрібні борці за самобутність та корумповані реформатори опиняються сам-на-сам з хижими імперіями, а проекти модернізації зависають у повітрі.
Середній клас, який ще вчора гордо носив на синіх костюмах революційні емблеми, тепер здригається при слові «революція», теревенить про спільну відповідальність та шукає в турагенствах країни з стабільними режимами. Навколо елітних мешкань все більше охорони та відеокамер. Сукупна кількість працівників приватних агенцій безпеки перевищує чисельність армій і гвардій.
До теми: Володимир Єшкілєв: Про множинність війн
І все впирається лише у штучно організований дефіцит харизматів. Все тримається лише на тому, що телевізор замість лідерів вперто рекламує суспільно стурбованих хом’ячків і морських свинок. Щойно у спальних районах відчують запах справжнього тигра, картковий будиночок жирних котів розсиплеться за одну мить.
І хоча наступний рік пропонує нам не тигрячу пащу, варто пам’ятати, що не всі свині – домашні. Іноді кабанячі ікла страшніші за ікла лісової кішки. Тим більше, що на Сході свиня асоціюється з пошуками правди. Не вищої істини, а саме людської правди. Яку іноді шукають не в судах і не в телешоу, а на барикадах. Зрештою, не в Україні про це нагадувати.
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Comments are closed.