Минулого тижня українські валютні позичальники святкували перемогу. Верховна Рада таки прийняла закон «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті». А от ті, хто кредитів не має, від такої новації просто облилися холодним потом, зрештою, як і Президент, глава Нацбанку, міністр фінансів, багато економістів…
Спробуємо розібратися, хто і як тепер має оплачувати ті кредити, якщо Президент, звісно, підпише закон.
На голосування проект про реструктуризацію внесли аж під кінець засідання – під тиском так званого «фінансового майдану», який цілий день стояв під стінами парламенту. Народ навіть додумався принести під двері труну. На цей раз їхні зусилля дали результат – проект закону, який розробили п’ятеро нардепів від «Народного фронту», набрав 229 голосів «за» – і від депутатів провладних фракцій, і від сумнозвісного «Опозиційного блоку».
Сам по собі механізм дії закону доволі простий – боржник по валютному кредиту пише заяву до банку чи фінустанови, де зичив гроші. А там протягом місяця мають провести реструктуризацію: заборгованість конвертується у гривні за офіційним курсом НБУ на дату укладення договору. Порахуємо. Наприклад, громадянин Мельник (найпоширеніше прізвище в Україні) узяв доларовий кредит у 2007 році, коли курс був 5,05.
На нині йому залишилося виплатити банку борг у 10 тис. доларів. (Свідомо не рахуємо, скільки він уже заплатив, а тим більше в гривнях, бо позичав у валюті і, напевно, розумів інфляційний ризик). Отже, за нинішнім курсом, 10 тис. доларів – це приблизно 230 тис. грн. Але от кредит перерахували, і Мельник винен банку лише 50,5 тис. грн. Хто втрачає 180 тисяч? У законі прописано – банк.
Навіть більше, реструктуризації підлягають абсолютно всі споживчі кредити – чи їх брали на третій заміський особняк чи на єдину однокімнатну квартиру (!). Банк не має права змінювати відсоткову ставку чи вимагати ще якісь додаткові платежі, всі нараховані штрафи й пеня повинні бути анульовані. А ще на два роки встановлюється мораторій – банки не можуть стягувати майно, яке є заставою кредиту. І навіть якщо банк судиться з боржником чи вже навіть виграв суд, то справа чи виконання рішення мають бути припинені. Хороші умови для боржників, правда?
А от для решти закон нагадує нічний кошмар – у народі до нього вже приросли епітети «популістський» та «безвідповідальний». Директор юридичного департаменту Нацбанку Віктор Новіков пояснив, як він вплине на всіх нас:
«Це принесе збитки банківській системі близько 95 млрд. грн., але це не просто втрати банків, а збитки для всієї економіки. Це може призвести до того, що окремі банки будуть виведені до Фонду гарантування. Це – додаткові витрати з бюджету і зменшення соцвиплат з нього, оскільки доведеться здійснювати виплати гарантованих сум відшкодування за вкладами населення».
Одразу після голосування міністр фінансів Наталія Яресько на своїй сторінці у соцмережі назвала проект «викликом справедливості в Україні».
«95 млрд. грн, – це більше, ніж буде витрачено на оборону та правоохоронну діяльність у 2015 році. І ці кошти платитимуть всі громадяни, в формі погіршення стану нашої банківської системи, нових банкрутств банків, втрат депозитів», – написала вона.
«Нуль відповідальності. З такими законами – назад до СРСР, – прокоментував міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавичус. – У мене квартира впала в ціні, акції теж. Може держава (платники податків) теж мені збитки компенсують?».
Зі свого боку активісти «фінансового майдану» заявляють, що більшість валютних позичальників після стрибка курсу долара з 8 до 22 грн. і так не платять за своїми кредитами. Тому всі залякування, що закон покладе банківську систему, – не більше, ніж чорний піар від банків.
«Ні копійки з бюджету на цей закон не потрібно, – заявляє одна з активісток Юлія Сало. – Мова йде лиш про надприбуток банків. Люди, які взяли ці кредити, виплатили уже в два-три рази більше, ніж брали».
Та виглядає на те, що більшості українців закон таки не до вподоби. Соцмережі шумлять обуренням та насмішками. «Куплю у власника валютного кредиту нову іномарку за гривні по курсу 5,05», «Прошу розглянути питання реструктуризації моїх програшів у покер, коли я мав на руках два тузи. Хто ж знав…», «А де можна записатися тітушкою на антикредитний майдан?», «Виплатив валютний кредит вчасно, хоча було дуже непросто. Тепер почуваю себе лохом» або ж «Вимагаємо повернути всім бабцям цноту».
Чи не найкраще ситуацію з тим законом ілюструє вигадана в тих же соцмережах історія. Приходить чоловік у магазин, бере дороге чеське пиво, бо він звик пити саме таке. На касі дає 20 грн., касир каже, що зараз воно коштує 50.
«Три роки тому воно коштувало 20 і більше я платити не буду, а різницю хай заплатять ті, що стоять далі у черзі – і ті, хто взяв дешеве українське пиво, і ті, хто взагалі пива не брав», – відповідає той.
Добряче народ розізлився і на нардепів, які голосували «за». Володимир Парасюк став просто таки зіркою фотожаб та анекдотів. Спочатку він опублікував пост, де дякував «фінансовому майдану», і тішився з того, що люди заплатять менше. Після різких коментарів Парасюк свій пост видалив і попросив пробачення, мовляв, не розібрався і відкличе свій голос. Та було вже пізно. Його охрестили «Ципрасюком», порівнюючи з прем’єром Греції Алексисом Ципрасом, який довів країну до кризи. І стали продукувати анекдоти на кшталт: «Коли я йшов на вибори і отримав мандат, я не розібрався. Прошу пробачення і здаю мандат. Парасюк».
Про відкликання голосів заявили і ще кілька депутатів. Так, Ігор Луценко та Олександр Черненко теж пояснили, що просто не розібрались у процедурі й не думали, що голосують за проект в цілому.
Та, як не крути, поїзд поїхав. Хоча Президент може ветувати закон. Порошенко вже розкритикував і проект, і нардепів.
«Я побачив популістів-політиків, які, намагаючись сподобатись тій чи іншій частині суспільства, ставлять під загрозу існування фінансово-банківської системи, стабільності економіки і роздають нездійсненні обіцянки», – заявив він.
