Чи пригадуєте ви 11 березня цього року? А наступний день? Між ними історія намалювала розмежувальну лінію під назвою COVID-19. Почалася сторінка затяжного стресу. Ми потроху вчимося жити з цим, але як зберегти здоровий глузд і життєвий оптимізм, для багатьох залишається нерозв’язаною задачею. МОЗ рекомендує, МОН навчає, економісти будують прогнози, а психологічні наслідки пандемії перетворюються у «скелети в шафі».
Сьогодні ми наче дивимось у криве дзеркало, де не впізнаємо наше традиційне навчання, робочий офіс, сімейні стосунки, дружні посиденьки, святкування гучних подій… Пандемія забрала у нас спокій, розуміння майбутнього, розмірений ритм життя. Натомість, поселила у наші думки тривогу, невпевненість, розгубленість і злість на безпорадність, пише Репортер.
Пандемія розбурхала тіні деяких розладів, що до її початку не були такими обтяжливими. Психотерапевти все частіше чують про:
- обсесивно-компульсивний розлад (розлад нав’язливих думок і дій, як от постійне миття рук),
- генералізований тривожний розлад (надмірна тривога про майбутнє),
- розлад тривоги за здоров’я (цей – фінансово найдорожчий, бо змушує проходити постійні обстеження та консультації з лікарями).
Тут без допомоги компетентного фахівця не обійтися. Не відтягуйте, не соромтеся – допомога психотерапевта така ж нормальна, як і лікування зубів у стоматолога.
Та навіть без розладів, соціально-психологічні проблеми стали більш відчутними. Обмежене коло спілкування, домашня агресія, зменшення ресурсів і відволікаючих факторів – усе це часто змушує людей потрапляти у «червону зону» їх психологічного самопочуття.
Проте, не все так однозначно погано. Є люди, кому пандемія допомогла почуватися краще. Це можуть бути підлітки, які мали булінг у школі, це затяті інтроверти, для яких живе спілкування є випробуванням, це сім’ї, до яких з тривалих заробітків повернулися рідні.
Читайте: Надія Когутяк: «Люди не можуть боятися довго»
У нових реаліях і турбота про психологічне благополуччя має бути новою. Отже, зберігайте спокій і знайте, як собі зарадити:
Зменшуйте дозу невизначеності: будуйте плани на завтра, споживайте лиш перевірену інформацію, врівноважуйте розум та емоції, зменшуючи дозу популізму.
Будьте уважні до змін настрою дітей. Вони можуть бути наслідком фізичного чи емоційного знущання з боку близьких, а соціальні служби на час карантину мають мало можливостей це перевіряти й виправляти.
Пам’ятайте про основні правила психологічного благополуччя з кодовою назвою «ПАРК»:
П – приємні заняття (щоденний час для свого задоволення),
А – аеробні вправи (хоча б півгодини щодня для ходьби, бігу, велопрогулянки),
Р – розпорядок дня (регулярна праця, відпочинок, сон, їжа),
К – комунікація, спілкування з приємними людьми (якщо не виходить очно, то дистанційка вам у поміч).
Ваше психологічне благополуччя – це також вміння бачити не тільки небезпеку, але й прості радощі життя, як от горнятко смачної кави вранці чи гарний захід сонця. Турбуйтеся про захист від вірусу, не вимуровуючи стіни у стосунках з близькими.
Дистанція тіл не мусить руйнувати близькість душ.
Авторка: Надія Когутяк, директор Центру когнітивної психології та психотерапії Наукового парку «Прикарпатський університет»
Матеріал опублікований в рамках проєкту «СВОЇ», який виконується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Контент є виключною відповідальністю газети «Репортер» і не обов’язково відображає погляди USAID чи уряду США.
