Багато читачів, особливо тих, хто зі старшого покоління, пам’ятають реалії радянського атеїзму. Віра і Церква зазнавали тоді обмежень й утисків від тоталітарної держави. Вся могутність і всі можливості партійної та державної пропаганди десятиліттями спрямовувалися на те, щоби переконувати: “Бога нема!”, – пише глава ПЦУ митрополит Єпіфаній на УП.
Але коли приходив Великдень, то ніби, тихо і навіть не дуже помітно для стороннього ока, всі ці намагання розбивалися, коли звучали два простих і таких знайомих для християн слова: “Христос воскрес!”.
Бо, попри заборони, люди продовжували святкувати Пасху.
Йшли до нечисленних діючих храмів, аби отримати благословення та принести додому освячені паски й крашанки. Чи навіть просто приходили до родичів старшого віку, до бабусь і дідусів, від яких отримували свячене.
В чому причина цього? В тому, що вся могутність та всі зусилля комуністичної тоталітарної держави не могли здолати прагнення людини, часто, можливо, навіть неусвідомлене, здолати смерть та увійти у вічність.
Бо більшовицькі намагання збудувати “Царство Боже без Бога”, віднайти не рай Господній, але створити насильством “комуністичний рай” на землі – з очевидністю свідчили все для більшого й більшого числа людей свою неспроможність.
Людина не є досконалою.
Серед нас нема жодного безгрішного – один Христос не має ніякого гріха.
Помиляються і спокушаються не лише слабкі, але навіть і найкращі. І особливо помиляються тоді, коли, проголошуючи добрі наміри, можливо несвідомо – а ще гірше, коли свідомо, – обирають для їхнього досягнення оманливі, негідні чи навіть злі засоби.
Тому ніяка форма людського земного устрою життя не може задовольнити всі людські потреби, встановити повну справедливість, вирішити всі проблеми та усунути всі суперечності.
Недосконалі люди в недосконалому світі не можуть сподіватися на досягнення досконалості лише своїми власними силами.
Для тих, хто відкидає Бога, ця проблема залишається неможливою для розв’язання.
У двовимірному земному житті, де є лише “праві” та “ліві”, але не видно Небес, пошуки виходу перетворюються на замкнене коло.
Але наша віра у Христове воскресіння, наше знання того, про що свідчить Євангеліє, допомагають нам подивитися вгору.
Подивитися туди, куди не лише радянські безбожники, але і багато з тих, хто нині хоче співати старі пісні, лише на сучасну музику, дивитися забороняють.
Філософи та агітатори не раз казали: “Бог помер”. Але сьогодні, у Великдень, ми з особливим відчуттям свідчимо: так, Бог помер. Він помер на хресті, бо був засуджений на смерть грішниками. Але Він переміг смерть і воскрес!
Підносилися та зникали імперії, народи захоплювалися новими вченнями і революційними теоріями та жорстоко розчаровувалися в них. Минали роки та епохи, змінювалися зовнішні умови існування людства. Але ці два таких звичних для нас слова – “Христос воскрес!” – ніколи не втрачали і не втратять своєї актуальності.
Бо вони кличуть нас дивитися не лише праворуч і ліворуч, але підвести очі до Небес – туди, куди Христос вознісся, і звідки прийде вдруге зі славою судити живих і мертвих.
Господь вознісся на небо, але Він також сказав: “Ось Я з вами по всі дні, до кінця віку” (Мф. 28:20). Тож Царство Небесне – не лише над нами чи у майбутньому, воно завдяки вірі та любові відкривається в серці кожного, хто прагне до нього і приймає його.
Радянська імперія зла впала, прогнивши зсередини від своєї брехні та потонувши у крові невинних жертв, кого вона замордувала в надії на “комуністичний рай”.
Вірю, що впаде і новітня імперія зла, яку намагаються збудувати послідовники “русского міра”. Бо вони будують її так само, як і їхні попередники – на злі, на кровопролитті, на неправді. А ми, український народ, з любов’ю, з вірою та підтримуючи одне одного, зможемо здолати виклики “русского міра” так само, як Давид здолав велета Голіафа.
Не слід сумніватися, коли стаємо на боротьбу.
Переконаний – ми зможемо здолати і це зло так само, як просте “Христос воскрес!”, освячені паски та крашанки долали і перемагали державне безбожництво. Як ми перемагаємо обмеження світу цього, коли з надією підносимо очі до Небес.
Вітаю читачів із Великоднем і зичу всім нам перемоги над злом та благословенного миру!
Христос воскрес – Воістину воскрес!
Епіфаній, Митрополит Київський і всієї України,
Предстоятель Православної Церкви України
Великдень, 2026 рік
