З 17 по 28 серпня в Івано-Франківську проходить форум Світового Конгресу Українських Молодіжних Організацій (СКУМО) під назвою «Франківськ 2014». На ньому зібрались 80 молодих українців із 28 країн світу. Такі форуми проводяться в Україні з 2008 року, але у нашому місті цей захід відбувається вперше.
Попередні були в Києві, Львові й Тернополі. Одним із результатів нинішнього форуму стало підписання меморандуму про співпрацю між СКУМО та Міністерством молоді та спорту України.
Про Україну, світ і молодь «Репортер» поговорив із головою СКУМО Мирославом Гочаком.
– Пане Мирославе, яка мета створення СКУМО?
– Головна – це об’єднання українських молодіжних організацій діаспори та координація молодіжного руху й політики діаспори. Також робота над заснуванням молодіжних організацій діаспор у країнах, де їх нема, різні зустрічі, тренінги, семінари, співпраця з молодіжними та громадськими організаціями в Україні, проведення різного роду акцій. СКУМО як самостійна структура був створений у 2012 році на базі комісії «Конференція українських молодечих організацій», що діяла в рамках Світового Конгресу Українців (СКУ) ще з 1967 року. Цю комісію я очолюю з 2008-го. Ми і надалі дуже тісно співпрацюємо з СКУ, зокрема його президентом Євгеном Чолієм.
– Хто цього року є на форумі української молоді діаспори?
– Приїхало 80 молодих людей із 28 держав. Переважають вихідці з європейських країн. Найбільш чисельно представлені делегати з Росії, Польщі та Молдови. Це руйнує стереотип, що діаспора це насамперед Канада. Також є представники Литви, Латвії, Естонії, Словаччини, Хорватії, Австралії, Аргентини, Франції, Великої Британії, США, інших країн.
Насправді в Україні про свою діаспору знають дуже мало. Іноді складається враження, що нас сприймають як жителів Канади, як долари, як мішок грошей. Прикро, що третина українців живе за кордоном (близько 20 млн.), а в Україні про них нічого не знають на фаховому рівні. Окрім країн Заходу, українці ще є в Казахстані, Узбекистані, Киргизстані, а там вони, можна навіть сказати, живуть бідно. Кожна країна, де є українська діаспора, має свою специфіку, свою історію, досягнення і проблеми. У кожній країні – по-різному, а в Україні цього переважно не розуміють. Ми знаємо про вас більше, ніж ви про нас. Наприклад, в Україні я буваю в середньому тричі на рік, і тому досить добре розбираюсь у вашій ситуації.
– Чим займається ваша організація?
– Українська діаспора зараз є найбільшим лобістом українських інтересів у світі. Конфлікт з Росією показав слабкість України у міжнародному інформаційному полі. Консульства і посольства України роблять в інформаційному просторі дуже мало, їх діяльність не до порівняння з російською дипломатією та пропагандистською машиною Москви. Тому діаспора бере цю роль на себе. Зокрема, виходить на своїх політиків, свої уряди, а у Європі – на євродепутатів.
Наприклад, президент Світового Конгресу Українців Євген Чолій за останні три роки зустрічався з представниками Європарламенту, Ради Європи та Єврокомісії частіше, ніж українські президенти та члени уряду всі разом за той самий період. Так вдається просувати та лобіювати багато питань. Ми створили концепцію «Єдиного українського інформаційного простору». Це платформа, що має об’єднати діаспорні ЗМІ, всі можливі важелі впливу української діаспори у світі та тісний інформаційний контакт з Києвом. Зараз формуємо команду фахівців з медіа, консолідуємо діаспорний медіапростір і налагоджуємо контакти з українськими ЗМІ. Зокрема тісно співпрацюємо з Espreso.tv та Миколою Княжицьким. Саме цю концепцію будемо дискутувати та конкретизувати в Івано-Франківську.
Загальна проблема українців – усі щось роблять, але нескоординовано. Потрібне об’єднання та систематизація діяльності, тоді ефективність зростатиме. СКУ зараз реєструється в Україні як міжнародна організація й до кінця року буде відкрито її представництво в Україні. Гадаю, це стане поштовхом до зближення українців з України з діаспорою. Тільки разом зможемо досягнути успіху.
– Як українська молодь діаспори відреагувала на зимові події у Києві?
– Важко сказати про обсяг допомоги, бо ніхто спеціально не вів її облік. Збиралися кошти, гуманітарна допомога, що надсилалась на Київ різними шляхами. Молодь з діаспори теж була на Майдані, я особисто провів там сім днів. Звичайно, були Євромайдани по всьому світі у великих містах: Варшаві, Брюсселі, Парижі, Лондоні, Торонто та інших. Ця діяльність, безсумнівно, привертала увагу світових ЗМІ до подій в Україні. Думаю, що опосередковано це допомагало загальній справі, адже посилювало тиск на Януковича.
– Як би ви охарактеризували стосунки діаспори з попередньою та теперішньою українською владою?
– За Януковича відносин як таких майже не було. Їм узагалі не була цікава якась праця з діаспорою, яка їх, тим більше, постійно критикувала. Після зміни влади співпраця активізувалась на всіх рівнях. Зокрема, від СКУ ми по два рази зустрічалися з прем’єром Яценюком та з в.о. міністра закордонних справ Дещицею. Теж мали розмову з міністром освіти Сергієм Квітом та віце-прем’єром Олександром Сичем. Керівництво СКУ мало окрему зустріч з новообраним Президентом України та групою депутатів Верховної Ради. Зараз готується до підписання угода між урядом України та Світовим Конгресом Українців про співпрацю. Виглядає, що йде рух назустріч один одному як з боку діаспори, так і з боку українського уряду. Надіюсь, будуть хороші результати.
Замість довідки
Мирослав Гочак належить до четвертого покоління переселенців із Західної України на простори колишньої Югославії. Зараз живе в Сербії, в місті Новий Сад. З дитинства брав участь у культурному житті місцевих українців, танцював, грав на акордеоні. З часом захопився громадською діяльністю, очолив «Просвіту», працював журналістом, а у 2008 році перейшов на працю до СКУ. Пережив громадянську війну в Югославії, тому добре розуміє сьогоднішню ситуацію в Україні.
