Здобуття статусу кандидата у члени ЄС минулого тижня безсумнівно є історичною подією для України. Кров’ю та потом, пролитими за останні вісім років, ми довели, що поділяємо цінності ЄС не тільки на словах. Сьогодні українці продовжують платити високу ціну, а європейці запроваджують санкції, допомагають зброєю, грішми, приймають мільйони наших біженців, пише Максим Карпаш у Репортері.
Середній термін набуття членства в ЄС після отримання статусу кандидата становить вісім років. Упевнений, що в України є шанси цілком вкластись у цей строк за умови виконання багатьох умов після воєнної перемоги – політичних, правових, економічних тощо.
Та українському суспільству слід усвідомити, що шлях до Європи викладений важкою працею, чітким дотриманням наших спільних цінностей, постійним контролем за всіма гілками влади. Не буде такого, що після перемоги ми чекатимемо, поки ЄС візьме нас до себе автоматично, бо так просто має бути.
Тихо відстоятися в черзі за повноцінним членством не вийде.
Читайте Максим Карпаш: Енергетична світова війна 2022
В енергетичній сфері вже цілковито зрозуміло, що саме треба робити, аби максимально інтегруватися до ЄС.
Перш за все, нам слід долучитись до реалізації стратегії з посилення енергетичної безпеки ЄС. Надавати газосховища для створення запасів газу, брати участь у спільних закупівлях в обхід рф, у спільній торгівлі газом та електроенергією, зокрема виробленою з відновлювальних джерел.
По-друге, нам слід цілковито переглянути наші плани та стратегії в частині розвитку усіх секторів енергетики відповідно до оновлених європейських стратегічних документів. Додавши до них водневі проєкти, запланувавши відмову від вугілля, передбачивши утворення нових торговельних схем в енергетиці, склавши детальний план запровадження європейських директив (технічних регламентів) у сфері екодизайну та енергетичного маркування, зосередившись на зменшенні витрат енергії у тих секторах, де ефективність її використання є найнижчою (генерування, передавання теплової енергії, житловий сектор тощо).
Читайте Максим Карпаш: Про випускників-одинаків 2022 року
По-третє, усім українським підприємствам слід підготуватись до впливу СВАМ (механізм прикордонного коригування викидів вуглецю). Це треба зробити, навіть якщо уряду вдасться домовитись про певні винятки чи відтермінування в урахуванням війни.
По-четверте, почати інтегруватись до ЄС в частині лобіювання наших інтересів, прогнозування нових рішень у сфері екології та енергетики.
По-п’яте, підготуватись і почати використовувати можливості залучення фінансів із багатьох фондів ЄС у сфері зеленої енергетики, енергоефективності. Досвід успішних проєктів стане підґрунтям для відкриття нових фінансових інструментів для держав-кандидатів у члени ЄС.
Читайте Максим Карпаш: Україна має шанс “вийти в люди” на довірі
Готуватися треба просто вже, навіть в часи війни.
Для цього можна зупинитись на кількох простих заходах: вжиття вже прийнятих муніципальних і регіональних програм у сфері енергетики, стимулювання підприємницької активності усіх прикарпатців, масоване навчання англійської мови та фандрайзингу.
Словом, нас чекає багато роботи на шляху до ЄС.
Максим Карпаш, професор ІФНТУНГ
Comments are closed.