Минулий допис був про загальні тенденції на ринку праці майбутнього за версією Всесвітнього економічного форуму. Цього ж разу – про вакансії та навички.
За звітом форуму, від коронакризи найбільш постраждали такі галузі: мистецтво, розваги, готелі й ресторани, роздрібна торгівля, видобування корисних копалин, оренда та продаж майна – там найвагоміша частка тих, хто втратив роботу. Найменш постраждалими у цьому плані виявилися фінансова сфера, державний сектор, наукові й технічні послуги, медіа тощо, пише Репортер.
То які професії будуть дедалі менш затребуваними у найближчому майбутньому? На думку більшості компаній, це секретарі, бухгалтери, аудитори, робітники на заводах, працівники служб підтримки, фінансові аналітики, клерки різних сфер і ряд споріднених професій. Основні причини – автоматизація й цифровізація.
Натомість, найбільш затребуваними, на думку експертів, будуть аналітики й дослідники даних, спеціалісти зі штучного інтелекту, роботизації, баз даних, автоматизації, інформаційної безпеки та цифрової трансформації, розробники програмного забезпечення, проєктні менеджери тощо.
Впевнений, що вже через 3-5 років ми матимемо нові прогнози та перелік професій, адже ринок змінюється дедалі швидше.
То які навички будуть затребуваними найбільше? Адже саме вони й визначатимуть здатність усіх нас змінювати професії протягом життя. Топ-15 навичок 2025 приведу повністю: аналітичне мислення та інновації, активне навчання, комплексне вирішування проблем, критичне мислення, креативність та ініціативність, лідерство та соціальний вплив, використання технологій, програмування і дизайн, гнучкість і стресостійкість, емоційний інтелект, усунення поломок, орієнтування на сервіс, системний аналіз і здатність домовлятись.
Читайте: Максим Карпаш: Нюанси ціни на газ
Ті, хто очікував серед вакансій майбутнього чогось вкрай сучасного на кшталт метеоенергетика чи консультанта щодо штучного інтелекту, інтернет-археолога і таке інше, можуть не дивуватися – це все теж буде. І серед майбутніх навичок – блокчейн, мови програмування, 3D-друк тощо. Звісно, воно теж буде, більше того – вже є у нашому житті.
Іншим читачам може здатися, що усе це немає нічого спільного з нашою українською реальністю. Але згадайте, як старше покоління просто поголовно змінювало професії після розпаду СРСР та здобувало нові навички. Потім частина зробила це ще раз – після кризи 2008 року, а потім і ще – у 2014. Можна вже сказати, що після пандемії світ чекає наступна хвиля змін на ринку праці.
Та найбільше нам усім треба подумати про наступне покоління, адже сьогодні система освіти зазнала мабуть найбільш серйозного виклику з середини ще ХІХ століття. І шляхів нині так багато, що жодних ресурсів не вистачить, аби спробувати використати хоча б частину.
Але саме в українських реаліях державі, у першу чергу, треба звернути увагу на створення хоча б рівних можливостей для українців на світовому ринку праці. Вкрай необхідна загальна грамотність населення саме у сучасному її прочитанні. А це – вивчення англійської мови, основ математичної статистики, теорії ймовірностей, плюс – медіаграмотність. Тоді в нас будуть шанси.
