Максим Карпаш: Усе про водень

Минулого тижня мав виступ на закритому семінарі однієї з провідних енергетичних компаній з приводу декарбонізації. Ця компанія власне повністю «зав’язана» на вуглеводневих джерелах енергії – нафті, природному газі та газовому конденсаті. А декарбонізацією останнім часом називають комплекс заходів, спрямованих на скорочення викидів СО₂ (двоокису вуглецю/карбону).

Власне, не такий вже й новий тренд. Наприклад, мерії Івано-Франківська, Долини, кілька інших громад взяли на себе зобов’язання скоротити викиди СО₂ на 20% та більше, пише Максим Карпаш у Репортері.

Але для компанії повністю на вуглеводневій сировині такий тренд звучить як план власного знищення, на перший погляд. З жарту в цьому дусі я почав свій виступ. Учасники посміялись. А далі ми почали обговорювати ризики, пов’язані з виробництвом і транспортуванням блакитного водню. При цьому я наполягав на зеленому водні. Комусь може здатись, що то була розмова людей з раптово зниженим інтелектом або якась гра у каламбури. Та це не так.

Читайте Максим Карпаш: Онлайн чи офлайн освіта

Річ у тім, що водень на сьогодні розглядається як заміна природного газу й такий собі акумулятор для відновлювальної енергетики. Задля кліматичної класифікації способів виготовлення водню є його колірна гама.

Підемо від кліматично найчистіших до найбрудніших:

«Зелений» водень – це виготовлений через електроліз води на електриці з відновлювальних джерел енергії.
«Блакитний» – виготовлений із природного газу, а СО₂, що залишається, може бути захований під землею.
«Бірюзовий» водень – вироблений завдяки піролізу метану, а СО₂ відразу утворюється у твердому стані.
«Червоний» – виготовлений завдяки високотемпературному каталітичному розділенню води з використанням електроенергії атомного походження.
«Сірий» водень – виробляють із вуглеводневої сировини, СО₂ не утримується, а викидається в атмосферу.
«Чорний/коричневий» – виготовляють із вугілля залежно від сорту самого вугілля.
«Рожевий» водень – результат електролізу води з електрики, виготовленої на АЕС.
«Фіолетовий» – комбінація хіміко-термічного електролізу з використанням теплової енергії та електрики, виробленої на АЕС.

Читайте Максим Карпаш: Як нам пережити зиму й перемогти

Розібратись у цьому всьому ніби непросто. Але насправді в реальному житті ми потенційно можемо мати справу лише з воднем одного чи двох кольорів, не більше.

Крім того, такі словосполучення, як «воднева бомба» або «зброя масового ураження» створили негативний образ водню серед нас усіх. Разом із тим, більшість з тих стереотипів є просто міфами.

Наприклад те, що водень є небезпечним для зберігання чи використання – насправді техніка для цього така сама, як і для інших газоподібних палив. Або міф про те, що водневі технології є надто коштовними. Це теж неправильно, а зростання відновлювальних джерел енергії ще здешевлює ціну питання.

Читайте Максим Карпаш: План відновлення України

Власне, українські інвестори у проєкти сонячної та вітрової енергії після втрати «зеленого» тарифу всерйоз цікавляться можливостями у сфері водневої енергетики.

Словом, для України водневі проєкти можуть стати реальною можливістю реалізувати свій науковий та інженерний потенціал, а також вирішити енергетичні проблеми власні та європейські. На газ з росії нам розраховувати точно не варто. І водень може стати вдалим замінником.

Максим Карпаш, професор ІФНТУНГ