Погляд

Максим Карпаш: Термомодернізація України до 2050 року

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

На початку серпня на сайті Кабміну опублікували проєкт розпорядження з довгою назвою. «Про схвалення Довгострокової стратегії термомодернізації будівель на період до 2050 року та Концепції Загальнодержавної економічної цільової програми підтримки термомодернізації будівель на 2022-2030 роки». Це справді складний документ з багатьма додатками: десятки сторінок, наповнені різними планами й відомостями. Відразу скажу, що цей документ стане ключовим – на нього потім посилатимуться роками, пише Максим Карпаш у Репортері.

Максим Карпаш новини Івано-Франківська

Документ вельми розгорнутий, його появу оцінюю позитивно. Але колеги – експерти у сфері енергетики – не дадуть збрехати: нічого критично нового, неочікуваного чи вражаючого у проєкті програми не знайти. У ній на десятках сторінок йдеться про «стимулювати», «сприяти», «поглиблювати» тощо. Ці частини цілковито у радянському стилі – «углубіть-расширіть». І так, програма планується до запровадження із запізненням щонайменше на кілька років.

Хтось може сказати, що зараз такі речі не на часі, бо в нас війна.

Та хочу зауважити, що саме зараз і варто цим займатись. По-перше, реалізація таких проєктів – це стимул для національного бізнесу. По-друге, зекономлені кошти (йдеться про десятки мільярдів гривень щорічно) можна скерувати якраз на посилення обороноздатності.

А тепер пройдемось відомостями цієї програми. В ній планується до 2050 року довести частку житлових і громадських будівель в Україні, що відповідають мінімальним вимогам до енергоефективності, до 60%. Є там і проміжні, «рубані сокирою», цілі у 20% (на 2030 рік) та 40% (на 2040). Це дуже амбітні цілі, які, скоріше за все, не будуть досягнуті. Але це нормально для стратегічних документів, тож нема чого хвилюватись.

Читайте Максим Карпаш: Мотиваційний лист для вступника

Тепер щодо самої згаданої вище Концепції. У ній констатується, що у 2019 році в Україні на теплопостачання використали 5,8 млрд кубометрів газу, а населення додатково спожило ще 8,5 млрд кубів. Понад 14 млрд кубометрів газу – це суттєво менше, ніж видобуває наша газова індустрія – 20,7 млрд кубів.

Споживання газу в Україні того року склало 29,8 млрд м3 – чистий імпорт перевищив 9 млрд кубів.

У 2020 та 2021 роках ситуація серйозно не змінилась, споживання дещо знизилось, але структура витрат у відсотках майже не помінялась.

Також у Концепції йдеться про те, що середній питомий показник енергоспоживання будівлями в Україні становить 163 кВт·год/м², що відчутно перевищує показники європейських країн. Насправді це не так – в ЄС в середньому житлові приміщення споживають 180 кВт·год/м², тоді як нежитлові приміщення споживають у межах 250 180 кВт·год/м². У житлових приміщеннях найгірші показники в Румунії, Латвії та Естонії, а нежитлових – в Італії, Мальті та Естонії. Тому наші показники викликають сумніви, враховуючи хронічні недостатнє опалення приміщень і гірші показники освітленості.

Читайте Максим Карпаш: Волонтери та армійці готують технологічний стрибок

Тепер про очікувані результати програми. Планується впровадити енергоефективні заходи в 1 млн індивідуальних житлових і 20 000 багатоквартирних будинках, 5% економії енергоресурсів у громадських будівлях і багато іншого.

Загальний обсяг потреби у фінансах для виконання програми становить 1 878 674 млн грн (1,89 трлн). При цьому обсяг співфінансування з держбюджету становитиме 309 млрд грн (16%) на всі вісім років реалізації програми. Решта джерел фінансування – кошти іноземних фінансових установ, міжнародних фінансових організацій та програм технічної допомоги. Плани просто фантастичні, про які поговоримо наступним разом.

Максим Карпаш, професор Університету Короля Данила

Читайте «Репортер» у Telegram та Instagram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

Реклама партнерів: