Ще років 10-20 тому, коли у новинах повідомляли, що якийсь посадовець із чергової розвиненої демократії пішов у відставку через виявлений плагіат у своїй науковій праці, дипломній роботі чи дисертації, це викликало подив. Умовний міністр в умовній Бельгії добровільно та з публічним осудом йде з посади через списану дисертацію. Причому тема не мала жодного стосунку до специфіки роботи міністра. Нині, після скандалів з плагіатом в Україні, це викликає серйозну дискусію, пише Максим Карпаш у Репортері.
Маємо за останній час і фейкового доктора/професора з права, і питання до можливого плагіату в дисертаціях очільників, і ще багато менш дрібного зі сфери академічної (не)доброчесності. Що це все означає?
На відповідальні позиції потрапляють особи, щодо яких є підозри в обмані, у серйозному фальшуванні. Людина взяла чужі напрацювання, не спромігшись створити власного інтелектуального продукту, видала його за свій і на цій підставі досягає нових кар’єрних висот.
Читайте Максим Карпаш: Чому шкідливі завищені очікування
Пряма логіка вказує, що такі люди можуть піти на обман і в інших серйозних питаннях, допуститись до шахрайства під час прийняття рішень тощо. Це означає, що державні інститути не працюють. Ми, як суспільство, не можемо бути у них впевнені, а отже й не довіряємо. Про довіру – трішки згодом.
Академічна недоброчесність напряму вказує на корупційність процесів.
Хтось же навмисне пропустив списане або халатно поставився до своєї роботи. І цей хтось зробив це не без вигоди. Я вирішив перевірити це своє припущення.
На сайті Світового дослідження цінностей взяв найсвіжішу статистику для питання, яке звучить як «Наскільки державні службовці у Вашій державі залучені до корупції». Країни – США, Велика Британія та Україна. Респонденти відповіли, що жоден або рідкісні представники держслужбовців не залучені до корупції: Україна – 30%, Британія – 87%, США – 79%. Підтвердили залучення більшості або усіх державних службовців до корупції 63% в Україні, 10% у Великій Британії та 20% опитаних у США.
Читайте Максим Карпаш: Професії сьогодення та майбутнього
Українці вважають, що категорична більшість наших держслужбовців корумповані. Будь-яку посаду в органах влади не отримаєш без вищої освіти, а науковий ступінь (кандидата чи доктора наук, доктора філософії) допомагає просуватися по службі та може трансформуватись у 10-25% щомісячних доплат до зарплати. Як на мене, зв’язок між недоброчесністю та корупцією простежується.
Зовсім недавно з’явилась новина про затримання голови Верховного суду України при отриманні хабаря у 3 млн доларів. Примітно, що цей суддя є доктором юридичних наук, і в його величезній офіційній зарплаті 20% – це доплата за науковий ступінь. Дуже було б цікаво глянути на результати перевірки його дисертації та ключових наукових праць на плагіат…
А тепер повернімося до питання довіри. Раніше я писав про те, що стрибок довіри у суспільствах передував економічного зростанню. Маю надію на спроможність нашого суспільства суттєво підвищити рівень довіри між його ключовими гравцями саме задля економічного зростання, якого ми зачекались.
Максим Карпаш, професор Університету Короля Данила
