Уряд та усі причетні до освіти офіційні особи кілька тижнів тому оголосили про те, що там, де це можливо, слід організувати навчання у звичайному форматі. Офлайн – по-сучасному. Але головна умова тут – безпека, пише Максим Карпаш у Репортері.
За словами урядовців, у закладах освіти або поруч слід обладнати сховища та укриття, здатні вмістити всіх учнів/студентів і викладачів. Нещодавно повідомили, що 10 шкіл і 11 садочків у Франківську не можуть забезпечити таких умов. Міський голова Руслан Марцінків, коментуючи ситуацію, сказав, що він схильний до онлайн, «але остаточне рішення за обласною військовою адміністрацією».
Читайте: Краса, що рятує. Любов Чернікова і Марта Пітчук зібрали з продажу хустин 176800 грн для ЗСУ (ФОТО)
У порядку публічної дискусії дозволю й собі висловитись. У мене є засаднича позиція – виступаю за офлайн, очну освіту у всіх випадках, де це можливо. Але ще є аргументи на кшталт «які уроки під сирени?», «страшно віддавати дитину до школи», «хто нестиме відповідальність?» тощо. Вважаю, що усі, хто не може чи не бажає віддавати своїх дітей для очного навчання, повинні мати можливість навчати їх онлайн. І тут є схема, відпрацьована за останні 2,5 роки. Задля економії коштів бюджету можна об’єднати усіх охочих у нові онлайн класи та призначити найбільш відданих цьому формату викладачів.
Тепер щодо переваг онлайн формату.
На жаль, наш дурнуватий східний сусід нікуди не переїде – мусимо змінюватись, аби вижити. Тому система освіти теж має змінитись – до рівня її в Ізраїлі. Там також кожного дня у будь-яку точку держави може «прилетіти». Ймовірність таких ситуацій залишиться на роки вперед, то чим швидше навчимось жити та функціонувати за нових умов, тим краще…
Результати досліджень по всьому світу освітнього спрямування говорять про те, що недоотримання м’яких навичок, які власне і здобуваються в режимі очного спілкування та навчання, забирають відсотки майбутніх доходів учнів і студентів. До м’яких навичок типово відносять комунікації, гнучкість, етикет, відповідальність, командну роботу тощо.
Навпаки, вважаю, що у часи війни у наших педагогів, більшість з яких є такими за покликанням, справжніх громадян своєї держави, буде належна нагода поспілкуватись з учнями та студентами, заспокоїти їх, знизити тривожність серед усіх нас через дітей. Вони точно знайдуть способи та підходи, будуть флешмоби й нестандартні ходи, які надихнуть усіх нас на нові звершення.
Захід нашої держави може показати приклад. Якщо безпекова ситуація в регіоні погіршиться, то повернемося до онлайн навчання. Але поки що маємо користатись нагодою.
Читайте Максим Карпаш: Як нам пережити зиму й перемогти
Впевнений, що після двох років пандемії, п’яти місяців війни ми всі, учасники освітнього процесу, саме в очному форматі, отримуючи зворотний зв’язок від учнів і студентів, зможемо ґрунтовно переглянути змістовне наповнення того, що вчимо. Адже онлайн формат лише консервує стан березня 2020 року (початок пандемії).
Крім того, очне навчання дозволить оцінити реальну кількість студентів, учнів, викладачів, що залишилися в Україні. Інакше й далі матимемо їхні «цифрові» аналоги.
Впевнений, що уряд та місцева влада уможливлять очний формат навчання для наших дітей, адже це точно в їхніх інтересах.
Максим Карпаш, професор ІФНТУНГ
Сир у чані й дегустація на горищі. Верховина збирає гурманів (ФОТО, ВІДЕО)
