Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) в червні цього року опублікувала незвичний звіт. У ньому йдеться про вплив комерційних компаній на поширення в Європі (53 країни) хронічних неінфекційних захворювань і викликану ними смертність. Оцінки ґрунтуються на глобальних даних медичної статистики в поєднанні з аналізом маркетингових інструментів виробників «шкідливих» продуктів та сервісів, пише Максим Карпаш у Репортері.
Читайте Максим Карпаш: Ракетний удар по Франківську та можливі наслідки
Хронічні неінфекційні хвороби (не передаються від людини до людини) відповідають за більшість смертей, йдеться у звіті, хоч і по-різному в різних країнах. Головні причини – серцево-судинні та онкологічні, діабет і хвороби органів дихання. Наприклад, якщо вам більше 30 років і ви живете в Україні, то ризик передчасно померти від однієї з таких хвороб становить не менше 25%. А от у Швейцарії чи Нідерландах цей ризик приблизно утричі менший.
Звіт визначає чотири чинники, які відповідають за щонайменше кожну четверту смерть у Європі.
За значущістю це:
- тютюн;
- повітря, забруднене продуктами горіння викопного палива;
- алкоголь;
- дієта, що містить занадто велику кількість солі, цурку, переробленого м’яса або трансжирів.
Те, що для медиків є чинником ризику хронічних захворювань і смертності, для значної частини підприємців — просто комерційна діяльність. Її головна ціль – отримання прибутку. Саме мотиви отримання прибутку і постають основною причиною хронічних захворювань і смертності в Європі. Такою є ключова ідея звіту ВООЗ.
У звіті твердження про те, що «люди повинні самі нести відповідальність за свою поведінку та поведінку своїх дітей», прямо названо міфом. Причому одним із головних шкідливих міфів, які, на думку ВООЗ, бізнес використовує для того, щоб уникнути обмежень і регуляцій. Автори взагалі не розглядають питання особистого вибору і його вплив на структуру споживання «шкідливих» продуктів.
У звіті ВООЗ наведені понад 30 прикладів того, як зусилля комерційних компаній шкодять суспільному здоров’ю. Це і звичайні маркетингові трюки, спрямовані на споживачів сигарет, алкоголю й солодких напоїв, і лобіювання інтересів «шкідливих» галузей на рівні законодавства, і проведення громадських кампаній, які «відмивають» ці галузі тощо.
Наведу один приклад – нецільове використання молочних сумішей.
Як згадують автори звіту, суміші можуть бути незамінними в деяких ситуаціях. Але в цілому їх масове невибіркове застосування може завдати шкоди, адже «знижує схильність до грудного вигодовування, і тим самим підвищує ризик захворювань і смерті серед підлітків».
У звіті згадали й гуманітарну кризу в Україні у 2022 році, коли нам передали дуже багато молочних сумішей. У підсумку отримувачі такої допомоги, йдеться у звіті, скаржились на проблеми з їх зберіганням, а в підсумку значна частина цієї допомоги просто йшла на приготування їжі. А постачання було зумовлено довгостроковими бажаннями виробників охопити більшу частину ринку.
Читайте Максим Карпаш: В усьому винні люди з вищою освітою
У звіті також наведені приклади все активнішого використання роботизованих систем в закладах охорони здоров’я у Великій Британії (страждають пацієнти) та політики управління доходами виробників вакцин від ковіду. Ті фармкомпанії у розпал продажів вакцин викуповували свої ж акції і водночас виплачували собі ж дивіденди.
Словом, люди часто не мають жодного захисту перед маркетинговою та інформаційною силою великого бізнесу, і просто гинуть масово навіть не усвідомлюючи стану справ. Маємо більше цим цікавитись та впливати на ситуацію задля життя і здоров’я свого та наших дітей.
Максим Карпаш, професор Університету Короля Данила
Comments are closed.