Впевнений, ми не маємо чекати перемоги, завмерши в частині реформ, зокрема інтеграції до євроатлантичних структур. Завдяки ЗСУ маємо зараз для цього унікальні шанси. І це не про декларації чи прагнення – це щоденна праця, кожного на своєму місці. У доволі новому форматі – європейському, пише Максим Карпаш у Репортері.
Мені, як представнику покоління народжених на початку 1980-х, ще вдалося де-не-де побачити сліди радянської бюрократії. Крім того, беручи участь у проєктах за кошти ЄС, я бачив бюрократію європейську. Старші колеги з країн-членів ЄС інколи жартують, що брюссельські бюрократи брали уроки у Москві 1970-х. Та про це іншим разом. Словом, маємо тепер уважно слідкувати за діями євробюрократів.
Учора побачив цікавий документ – спільну декларацію на 2023 та 2024 роки, ухвалену Радою ЄС, Європарламентом та Єврокомісією. Це якби Верховна Рада, Офіс Президента України та Кабмін домовились про перелік ініціатив та глобальних проєктів на наступні два роки. Одні приймають закони, другі підтримують, а треті фінансують та виконують. Є чому повчитися, погодьтесь.
Читайте Максим Карпаш: Дещо про патріотизм
Але цікавішими є структура самого документу та пріоритети. Отже, це десь 10 сторінок, де перелічені 164 ініціативи та проєкти. Приблизно половина позначена як такі, що «перейшли» з 2022 року – це показує неперервність (тяглість) політики.
Такими постали напрямки реалізації політики з відсотковим розподілом на ці наступні два роки в ЄС:
- Європейський зелений курс (енергетика) – 30%
- Європа, готова до цифрової ери – 14%
- Економіка, що працює для людей – 28%
- Сильніша Європа у світі – 1%
- Промоція європейського способу життя – 16%
- Новий стимул для європейської демократії – 11%.
Кому цікаво детальніше про це перелік – ось посилання.
Читайте Максим Карпаш: Як ми живемо із штучним інтелектом
Звісно, у межах моєї компетенції найбільшу увагу привернув перелік пропозицій щодо Європейського зеленого курсу. Виявилось, що 17 ініціатив стосуються захисту клімату та довкілля, 15 – відновлювальних джерел енергії та енергоефективності, а три регламентують роботу фінансових інструментів.
Усі ці документи та пропозиції передбачають наступне:
- Створення системи сертифікації видалення вуглецю
- Визначення обов’язкових цілей задля зменшення харчових відходів
- Нові стандарти викидів (євро-7) для бензинових автомобілів
- Пропозиції щодо нових (суворіших) вимог до енергоефективності побутових приладів (пилососів, пральних машин, холодильників тощо)
- Запровадження нової концепції внутрішнього ринку відновлювальних та природних газів, водню та багато чого іншого.
Читайте Максим Карпаш: Тест на паляницю для вишів України
Кожну з цих новацій та змін маємо вивчати, адже у дуже скорому часі нам доведеться жити саме за цими правилами.
Максим Карпаш, професор Університету Короля Данила
