Погляд

Максим Карпаш: Кліматична розрада з сумним фіналом

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Минулий текст про майбутню кліматичну катастрофу я завершив на мінорній ноті. Цей, напевно, теж у фіналі не буде радісним, але мусимо себе чимось втішати в плані клімату. Треба шукати позитив для балансу того негативу, до якого ми, як біологічний вид, і призвели, пише Максим Карпаш у «Репортері».

Максим Карпаш, новини Івано-Франківська

Основною позитивною новиною 2023 року в цьому плані стало те, що інвестиції у кліматично нейтральні чи навіть сприятливі джерела енергії вперше зрівнялися з вкладеннями у викопне паливо.

І це дає свої результати.

Так, у травні 2023 року вітрові турбіни Великої Британії виробили більше електрики, ніж станції на природному газі. В Україні також влітку до 50% електроенергії вироблялось з відновлювальних джерел. І це насправді – нечуваний для пострадянських країн показник! Завдяки масовим інвестиціям сонячна енергія суттєво дешевшає, а це ще збільшує обсяги інвестування та генерації.

Іншим приводом для оптимізму можуть стати нові відкриття учених у галузі змін клімату. Так, американські біологи довели, що певні види грибів можуть уловлювати до 36% парникових газів. Також приділили увагу, наприклад, переробці старих автомобільних акумуляторів чи контролю вирубки лісів в Амазонці – за допомогою штучного інтелекту.

Схоже, більшість держав таки зрозуміли, що перед лицем кліматичної катастрофи настав час домовлятися. Це і щорічні конференції COP, і угода під егідою ООН щодо прісної води, і впровадження сонячних та вітрових станцій у країнах «Великої сімки» на сумарну потужність, рівну понад 1000 енергоблоків АЕС до 2030 року. Загалом декларації на рівні ООН свідчать, що до 2050 року світ має повністю припинити викиди парникових газів. Правда, конкретного плану тут ще треба чекати – аби не запізно. Хоч ЄС, наприклад, фактично заборонив продаж нових бензинових і дизельних автомобілів після 2035 року.

Читайте Максим Карпаш: На порозі ери глобального кипіння

Тепер варто подивитись на прогнози.

Ефект від вжитих заходів за останні 10 років таки є. Якщо у 2011 році кліматологи прогнозували потепління до 2100 року на 5 градусів, то вже 2022 – удвічі менше. Нагадаю, якщо ми перетнемо межу в 1,5 градуса, то почнуться непередбачувані зміни.

І скоріше за все, ми її перетнемо. Адже площа лісів і далі скорочується, все нові вугільні електростанції будуються по всьому світу. Сумарно до 2030 року викиди парникових мають скоротитись на 43%, а з нинішніми темпами зменшаться лише на 7%. Тому бар’єр у 1,5 градуса за різними оцінками ми перетнемо у 2035 році.

Консенсусний прогноз вказує, що 2024 рік буде ще спекотнішим, ніж 2023. Екстремальних погодних явищ побільшає. У найближчі роки через танення криги в Гренландії може зникнути тепла течія Гольфстрім. У Західній Європі стане холодніше, кількість опадів в Азії впаде, що буде грати проти клімату (більше спаленого палива для опалення та менше рослин, які поглинають вуглець).

Читайте Максим Карпаш: Найтемніший час – перед світанком

Тобто ситуація вже дійсно трагічна, особливо для поколінь, які йдуть за нами. Усі ті льодовики, що розтанули в останні десятиліття, вже втрачені й рівень Світового океану вже не знизиться.

Навіть якщо потепління зупиниться на рівні тих 1,5 градуса, то 14% тварин і 70% коралових рифів поступово загинуть. Кількість аномально спекотних днів у році зросте на 45%, а повеней – на 24%. Понад 1 млрд людей (кожен восьмий) опиниться в зоні посухи.

На жаль, підготуватись до цього ми можемо тільки психологічно.

Максим Карпаш, професор Університету Короля Данила

Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.