Рашисти аж слиною залились, стверджуючи, що на меті їхньої збройної агресії є демілітаризація, денацифікація України й решта дурниць. Після майже 17 місяців масштабної війни усім стало зрозуміло: Україна мілітаризувалась як ніколи, а російський режим показав власну фашистську сутність, пише Максим Карпаш у «Репортері».
Критичний погляд на наслідки вторгнення, крім величезних жертв серед українців, вказує на катастрофічне падіння промисловості.
Державна служба статистики України підтвердила, що за підсумками 2022 року обсяг промислового виробництва в Україні скоротився на 36,9%. Виробництво у металургії впало на 62,5%, видобування залізних руд – на майже 62%. Проблеми з енергопостачанням восени-взимку тільки погіршили ситуацію.
Ця сумна статистика підтверджується нещодавно опублікованими даними втрат прибутків українських підприємств. У середньому за 2022 рік – 20%. Тільки дві області та столиця показали відносне зростання: Львівська (+26%), Чернівецька (+34%), Київ (+44%).
Читайте Максим Карпаш: Як Україна може повернути борги
В усіх інших областях підприємства втратили прибутки дуже суттєво: від -96% в Луганській області до -11% у Волинській. Франківські за минулий рік втратили 41% прибутку.
Варто врахувати, що багаторічна практика українських підприємств щодо мінімізації прибутків на фоні цих втрат є майже непомітною. У грошовому еквіваленті вони втратили понад 300 млн грн порівняно з 2021 роком. Це означає, що держбюджет недоотримав 54 млн грн податку.
До чого це все? Оскільки індустрія на сході та півдні держави призупинилась, вона має відродитись в іншому місці. А для будь-якої української області переміщення, відкриття нового промислового об’єкта буде нерозривно пов’язане з екологією в конкретній громаді. З одного боку ми всі зацікавлені в екологічно безпечному середовищі, а з іншого – без індустрії не буде ні сектору послуг, ні соціальної інфраструктури тощо.
Саме промисловість є рушієм усіх інших секторів.
Наприклад, в одній із найменших та найбагатших країн ЄС – Люксембурзі – сектор послуг становить 80% економіки. Але інші 20% – промисловість, в основному виробництво сталі.
Структура викидів парникових газів яскраво показує інтенсивність використання енергії та роль того чи іншого сектора в економіці держави. Свіжа статистика з ЄС в цілому за перший квартал 2023 вказує, що економічними секторами, які відповідають за більшість викидів є: домогосподарства (24%), виробництво (20%), електро- та газопостачання (19%), сільське господарство (13%), транспорт та зберігання (10%).
Читайте Максим Карпаш: Навчання стало «чоловічою» професією
Для прикладу, по Івано-Франківську домогосподарства відповідають за приблизно 40% викидів, що не відповідає європейським середнім показникам. Словом, маємо бути готовими до нової української індустріалізації на засадах «зеленої» економіки.
Максим Карпаш, професор Університету Короля Данила
