Днями мав нагоду виступити на заключному заході в рамках проєкту «Партнерство Румунія-Україна задля пом’якшення змін клімату». Більше говорив про спосіб реалізації проєкту під час пандемії та війни. Зауважив той факт, що порядок денний у світі змінився – і навів два нових терміни, пише Максим Карпаш у Репортері.
Модним словом, яке означає зменшення вуглецевого сліду, тепер є «декарбонізація». Ще є концепція «нет-зеро» – нульовий баланс. Тобто, десь досі спалюємо викопне паливо, але компенсуємо його, використовуючи відновлювальні джерела енергії.
Усі ключі до успішної декарбонізації – в енергетичній сфері.
Адже вона відповідає за приблизно 75% світових викидів парникових газів – і це дуже багато. За інформацією Міжнародної енергетичної агенції (МЕА), досягнення стану нет-зеро у глобальному енергетичному секторі до 2050 року створить умови для обмеження глобального потепління до 1,5°C.
За даними численних моделювань і прогнозів, за що кілька років тому присудили Нобелівську премію, якщо глобальне потепління досягне цього значення, на людство чекає Армагеддон. Масові повені й засухи, аномальні спеки та морози у нетипових місцях, підвищення рівня світового океану із затопленням значних площ, на яких живуть десятки мільйонів людей, катастрофічні зміни у флорі та фауні тощо.
Читайте Максим Карпаш: Трохи про етику «тих, хто не воює» під час війни
МЕА все ж констатує, що від 2015 року, коли прийняли Паризьку кліматичну угоду, технології дозволили стримати глобальне потепління на 1°C. Але цього не досить.
Нас врятує насамперед відмова від використання вугілля та нафти як найбільш екологічно «брудних» енергоносіїв. МЕА вважає, що у 2025 році ми пройдемо пік споживання цих енергоносіїв. Інші прогнози, наприклад від ВР (колишня Брітіш Петролеум) свідчать, що ми пройшли пік споживання нафти у 2021. Обсяги споживання газу, як перехідного палива, не будуть зменшуватись. Таке стане можливо завдяки тому, що протягом 2022-2027 років у світі буде введено таку сукупну потужність об’єктів відновлювальної енергетики, яку було встановлено протягом попередніх 20 років (!).
Паралельно змінюється сфера транспорту та опалення.
Аналітики МЕА вважають, що до 2030 року (вже за 7 років) кожна друга автівка у США, ЄС та Китаї буде електричною, а сумарна потужність теплових насосів, використовуваних для опалення та охолодження, подвоїться.
І все це відбувається прямо зараз, цими роками та місцями. Агенція Bloomberg у нещодавніх зведеннях звернула увагу, що на кожен американський долар інвестицій у викопні види палива у світі приходиться 1,7 долара, вкладених в об’єкти відновлювальної енергетики.
Читайте Максим Карпаш: А ви вже заморозили хліб?
Деякі нафтогазові аналітики навіть прогнозують ризики критичного підвищення цін на нафтопродукти наприкінці 2020-х і 2030-х – нам може їх бракувати за 7-10 років з огляду на знижені інвестиції зараз. Хочу аби Україна брала активну участь в цих процесах, але спершу маємо подолати «скажену бензоколонку».
До слова, у рамках проєкту, з якого я почав цю історію, ми спільно з Івано-Франківською мерією, ГО «Бюро розвитку, інновацій та технологій» та румунським містом Ботошані встановили по одній зарядній станції на фотоелектричних панелях в обох містах. Також посилили чи створили центри промоцій інновацій у сфері енергетики (у нас – збагатили експозицію в науковому музеї «Нова Енергія») та ще зробили багато чого корисного для обох громад. Зайдіть, для початку в «Нову Енергію», надихніться.
Максим Карпаш, професор Університету Короля Данила
