Максим Карпаш: Чому в науці жінок менше, ніж чоловіків

Дивились сім’єю серіал «Уроки хімії», в якому описаний життєвий шлях жінки-хіміка в 1950-1960-х у США. Там практично у всіх серіях ті чи інші персонажі демонструють зневагу до жінок у науці на підставі статі. Наприклад, двічі артикулюють запитання: «А скільки жінок-вчених ви знаєте, крім Марії Склодовської-Кюрі?».

Читайте Максим Карпаш: Як студент і штучний інтелект зламали догму

Минуло півстоліття від подій, описаних в серіалі, а ми й далі не знаємо видатних науковиць-хіміків. І правда в тому, що Склодовська-Кюрі до хімічного Нобеля у 1911 році (за відкриття радію та полонію) проклала собі дорогу Нобелем у фізиці – в 1903-му спільно зі своїм чоловіком П’єром Кюрі та Енрі Бекерелем за відкриття явища радіації.

На кінець 2023 року частка жінок серед лауреатів Нобелівської премії:

• з фізики – 1,8 %,
• з економіки – 2,2%,
• з хімії – 4,1%,
• з фізіології та медицини – 5,6%,
• з літератури – 14,3%,
• премія миру – 16,3%.

Це яскрава ілюстрація фактичного стану представництва жінок у науці. І це несправедливо – наукова сфера ніяк не містить обмежень для участі в ній жінок, окрім суспільних упереджень і стереотипів.

11 лютого 2024 в Україні та всьому цивілізованому світі відзначали День жінок та дівчат у науці під егідою ООН. Це доволі нова ініціатива, започаткована у 2015 році як результат розгляду численних звітів Комісії ООН щодо статусу жінок.

У цей день слід згадати, які саме конкретні стимули будуть запроваджені задля максимального залучення дівчат та жінок для участі в наукових дослідженнях. Основним висновком звітів є так званий гендерний розрив – попри суттєве зростання частки жінок, які здобувають вищу освіту, у ключових наукових дисциплінах вони досі представлені недостатньо.

Інші свідчення гендерного розриву:

• жінки типово отримують менші дослідницькі гранти, попри те, що становлять 33% від усіх дослідників,
• тільки 12% серед членів національних академій наук по світу – жінки,
• у передових сферах досліджень, наприклад, щодо штучного інтелекту, жінок – 22%,
• попри гостру нестачу підготовлених кадрів у більшості технологічних сфер, що формують Четверту промислову революцію, жінки й досі складають тільки 28% серед випускників інженерних спеціальностей,
• у сфері комп’ютерних наук та інформатики жінок – 40%,
• жінки-дослідниці досі мають коротший та гірше оплачуваний кар’єрний шлях, а їхні наукові роботи рідше потрапляють у рейтингові наукові видання.

Читайте Максим Карпаш: Чи варто об’єднувати університети

Припускаю, що в Україні з війною ситуація із гендерним розривом у науці тільки погіршиться. Навчання в останні два роки стало чоловічою справою. Серед магістрів та аспірантів маємо від 50 до 70% зростання частки чоловіків через надання відстрочки від мобілізації.

Тож, скоріше за все, маємо подумати над запровадженням гендерних квот для вступу в університети, бо жінки-дослідниці просто не матимуть шансів.

До слова, серіал «Уроки хімії» рекомендую – історія нетривіальна, акторський склад та картинка просто чудові.

Максим Карпаш, професор Університету Короля Данила