На минулому тижні почув, як одна жінка з Франківська схвильовано обговорювала підготовку до ядерного вибуху на ЗАЕС. Говорила про запаси води, їжі, навіть заморожений хліб. Та й не тільки вона. Тож, напевно, вартує коротко пояснити все це з погляду інженера, пише Максим Карпаш у Репортері.
Перше. Ризик вибуху АЕС є завжди. Нагадаю, що в Україні є ще три працюючі станції. ЗАЕС від осені 2022 році не працює, а отже ядерних реакцій там не відбувається. Прямий ризик від гіпотетичного вибуху звичайної вибухівки на АЕС у плані радіаційного ураження мінімальний. Те саме стосується і сховища радіоактивних відходів на території ЗАЕС – як реактор, так і контейнери сховищ мають товщину не менше 1,5 м із металу та бетону.
Читайте Максим Карпаш: Екоенергетичний удар по Каховській ГЕС
Друге. Навіть якщо вибух на території ЗАЕС відбудеться після запуску самої станції, нам варто чекати інструкцій від органів влади. Моніторингу на території самої ЗАЕС українські служби не ведуть. Тому у нас буде певна часова затримка за даними найближчих станцій спостереження.
Третє. Найбільш шкідливим ізотопом, який утворюється на АЕС, є цезій-137. Період напіврозпаду (час, за який інтенсивність іонізації зменшується удвічі) у нього становить 30 років. Гамма-випромінювання має високу проникаючу дію, яку фактично зупинити неможливо.
Четверте. Пам’ятаймо про гіпотетичну зону ураження з діаметром у 50 км і центром на самій АЕС. Тобто, для Івано-Франківської області це взагалі не загроза, а хмара радіоактивного пилу чи опадів за найсильнішого вітру з точним прицілом на нас може досягти області не скоріше як за 8-10 годин. Тобто, у нас буде достатньо часу, аби перейти у приміщення і чекати на подальші інструкції.
П’яте. Радіоактивний йод утворюється тільки під час роботи АЕС. Тому приймати таблетки йодиду калію взагалі немає сенсу. Період напіврозпаду найсильнішого ізотопу йоду сягає 8 днів.
Читайте Максим Карпаш: Нинішні вступники мають складний вибір
Шосте. Про небезпеку радіації також не слід забувати. Іонізуюче випромінювання характеризується значною шкодою саме для біологічних об’єктів – людей, тварин, рослин. Усі складові наших тіл мають молекулярну будову, яка за дії радіації розкладається на йони (іонізується). Руйнуються, в першу чергу, ті матеріали та речовини, які мають найнижчу густину – кров, лімфатична рідина, кров’яний мозок тощо. Найменшого впливу від радіації зазнають найбільш міцні частини тіла – кістки, шкіра, нігті та волосся. Іонізуюче випромінювання не має ні кольору, ні звуку, проникна здатність та вражаюча дія окремих видів сильно відрізняються між собою і потребує окремого вивчення.
Сьоме. В разі, якщо ви почуєте з перевірених джерел, що сталась подія (теракт, аварія), пов’язана з викидом іонізуючого випромінювання порядок дій наступний:
- перейти у приміщення (не забудьте про тварин, якщо це можливо);
- увімкніть засоби зв’язку і чекайте інструкцій від органів влади;
- закрийте щільно двері та вікна, на вентиляційні решітки варто повісити шматки тканини, складені в кілька шарів;
- продукти харчування, які були в холодильнику (він металевий і слугує бар’єром для багатьох видів радіації) є цілком безпечними для споживання;
- у межах 24 годин варто перебувати вдома, а далі виконувати вказівки органів влади.
І так, якщо вас це заспокоїть, покладіть у морозильник трохи хліба, а в холодильник – вина.
Максим Карпаш, професор Університету Короля Данила
Comments are closed.