Микола Волков Робота гідрометеорологів на перший погляд не помітна. Та ми користуємось нею кож-ного дня. А коли приходить стихія, то від повідомлень гідрометцентру залежить життя і здоров’я тисяч людей. Про те, як сьогодні працюють метеорологи області, «Репортер» вирішив дізнатися в начальника Івано-Франківського обласного центру з гідрометеорології Володимира Фриговича.
– Пане Володимире, у липні минулого року вся область прислухалася до прогнозів погоди. Розкажіть, як працювали тоді гідрометеорологи?
– У липні 2008‑го за три-чотири дні до повені Український гідромет-центр повідомив нас про можливість різкого підйому води, про те, що над нами зависне потужний дощовий циклон. У ті дні ми зробили своєрідний оперативний штаб і вчасно передавали інформацію про найближчі погодні зміни. То був історичний підйом води, який стається раз на сто років.
Вважаю, що тоді ми спрацювали злагоджено. На нашу інформацію адекватно реагували рятувальні служби МНС. Це дуже допомогло у боротьбі з наслідками стихії.
– Кажуть, що такі повені – результат парникового ефекту, глобального потепління, інших явищ, пов’язаних з діяльністю людини. Що можете сказати про зміни клімату в нашій області?
– Такі судження недалекі від істини. Раніше погода була більш передбачуваною, мала рівномірний циклічний характер. А зараз природа дійсно виходить з-під контролю. І це явно результат діяльності людини, а найбільше – різкого збільшення атмосферних викидів.
– Розкажіть про те, скільки людей спостерігають за погодою на Прикарпатті?
– Обласний гідрометцентр ось уже чотири роки знаходиться у сфері управління Міністерства з надзвичайних ситуацій. Зараз в області нас працює близько 100 чоловік. Маємо декілька об’єктів. Це – авіаційна метеорологічна стан-ція першого розряду в Івано-Фран-ківську, Карпатська селестокова станція в Яремче, важкодоступна сніголавинна станція Пожижевська. Крім того, є дві метеостанції у Долині та Коломиї. Також по річках області є гідрологічні пости, де спостерігають та прогнозують рівень опадів, підйоми води.
– Часто доводиться чути, що гідрометеорологи прогнозують погоду і все. Це правда?
– Не зовсім. Гідрометеорологи області відповідають за найрізноманітніші показники. Авіаційна метеорологічна станція, окрім звичних функцій, надає інформацію для авіації: температура повітря, опади, грозова діяльність, небезпечні явища – це дуже оперативна та відповідальна робота. Яремчанська селестокова станція слідкує за можливістю утворення селей, їх сходу. У горах метеорологічні, снігомірні та сніголавинні спостереження веде сніголавинна станція. Її працівники відслідковують параметри утворення лавин, оцінюють імовірність лавинної небезпеки.
– Наскільки точно прогнозується погода на Прикарпатті?
– Прогнозування погоди в умовах нашої області – справа трохи невдячна, бо ми розташовані у передгір’ї Карпат. Проте наша синоптична група на авіаційній метеостанції досягає порівняно непоганої справджуваності прогнозів – до 87 %. Якби була мережа така, як колись, то прогнози були би кращими.
– Тобто раніше вона була більшою?
– Колись гідро- та агроспостереження проводились у кожній школі, колгоспі чи лісництві. До нас стікалося значно більше інформації. На жаль, зараз спостережна сітка скоротилася і прогнозування стало важчим. Якби не метеодані сусідніх з нами областей, то Рожнятівщина, Городенківщина були би «білими плямами».
– Минулорічна повінь завдала багато шкоди. Як вона зачепила гідрометеорологів?
– Під час повені багато наших об’єктів було зруйновано. В основному це гідрологічні пости на річках. З того часу жодної додаткової копійки на їх відновлення нам не виділили. Зараз самотужки намагаємося відновити хоча б частину. Відбудували вже два гідрологічні пости. Відновлюємо підвісний гідрологічний міст у Яремче.
Є надія, що повінь таких масштабів повториться не скоро…
– Багато людей замість синоптичних прогнозів надають перевагу народним прикметам. Як ставляться самі синоптики до прикмет?
– Народні прикмети недалекі від правди, і це не секрет. Але вони діють тільки у сільській місцевості, де на природу майже немає штучних впливів. Цього не скажеш про великі міста. Тут прикмети майже безсилі. Щодо гідрометеорологів, то ми ґрунтуємо свої прогнози тільки на даних спостережень.
