Ви запитаєте, що пов’язує простого хлопця із Прикарпаття з греками та їх країною. А я відповім! Це два дуже важливих моменти у житті — спорт і дружба. Давня дружба із славетною родиною Терсенових. Родиною науковців і винахідників, лікарів, акторів, співаків і висококласних інженерів з великої літери. А ще — гостинних і привітних мешканців нашого краю за волею долі та греків по крові своїх предків.
Другий момент — це спорт, якому я віддав дві третини свого життя. І знову ж таки волею долі я не одноразово відвідував материкову та острівну Грецію. Правда, то була більше робота, ніж відпочинок, оскільки там я брав участь у змаганнях. Та все ж, як спортсмен, я не мав морального права не побачити історичні святині Еллади, колиски олімпізму. Навіть галопом ці враження назавжди залишились у пам’яті відбитком тої давнини, до якої торкався.
 |
Напевно, так було потрібно Богу, що свої останні знакові змагання я провів на святій грецькій землі. А саме — на першому античному стадіоні в місті Олімпія. Стадіоні, якому нині стільки років, що аж страшно уявити. Олімпійські ігри у святилищі Олімпія проводилися з 772 року до н.е. Ну, як вам? Пощастило й тим, що штовхання ядра було єдиним видом Олімпійських ігор 2004 року, який проводили не в Афінах, а саме в Олімпії. Що тут скажеш — красиве завершення спортивної кар’єри.
Виступив я тоді не дуже вдало, тож мав час покуштувати тамтешньої смакоти. Оливки, олії, паляниці, солені сири та неперевершені м’ясні шедеври — це те, від чого пальчики не тільки оближеш, а й понадкушуєш…
Я люблю експериментувати та змішувати до купи різноманітні продукти, щоби, вклавши туди ще й душу, отримати справжню смакоту. Таку страву я зустрів у греків, але у греків — острівних. Саме там готують м’ясну страву з баранини — мусаку. Що це таке? Кілька шарів усього, разом — страшенно смачно. Приготувати мусаку не складно, якщо не лінуватися.
Ця страва, кажуть, походить з лівійської кухні, де називається — мусахан. Щось подібне готують і в усіх балканських країнах. Острівну мусаку роблять на пательні з високими краями. Овочеві шари перекладають м’ясом, потім заливають або сметанним соусом, або тим, що зробимо ми. Тобто, тертим твердим сиром, змішаним зі збитими яйцями.
Пательню вибираємо гарнішу, бо прямо в ній і будемо подавати мусаку на стіл. Крім цього, нам знадобляться ще дві пательні — для підготовчих робіт. На одній підсмажимо баклажани, порізані кільцями та підсолені. Смажити потрібно на середньому вогні до отримання м’якості й золотистого кольору. Поки готуються баклажани, на іншій пательні, теж до м’якості, смажимо цибульку, а до неї додаємо дрібно порізану баранину. Тушкуємо 20 хвилин на вогні вище середнього, помішуючи. Потім сюди ж додаємо помідори, сіль і трішки кориці (на кінчику ножа). Накриваємо, скручуємо вогонь й тушимо ще 20 хвилин. Поки м’яско «доходить», кладемо готові баклажани у друшляк, щоб не було зайвої олії. На якій олії ми все це смажимо, навіть не пишу — звісно, на оливковій.
М’ясо на підході, олія з баклажанів стекла, головна пательня з високими краями вже нагріта. Викладаємо туди шар баклажанів, а на нього — шар м’яса. І так продовжуємо пошарово викладати допоки нам дозволяють краї пательні, кількість баклажанів і м’яса. І тільки тепер заливаємо цю смакоту сумішшю натертого на дрібній терці сиру та збитих яєць (воно має бути подібним на кисель). Тоді відправляємо нашу пательню (бажано з тефлоновою поверхнею) ще на 20 хвилин у піч. А виймаємо лише тоді, коли сирно-яєчна поверхня стане густо твердою й золотисто-засмаглою.
Аби приготувати мусаку, нам потрібні:
• баклажани — 800-900 г
• баранина — 500-600 г
• помідори — 200 г
• цибуля — 1 шт.
• олія оливкова — 200-300 г
• сир твердий — 150-200 г
• яйця курячі — 6-8 шт.
• сіль, перець, кориця до смаку.
Готуючи мусаку, можна додавати й віднімати від неї будь-що — тільки не баранину. Бо саме вона є родзинкою цієї грецької страви. Мусака перетворить ваш буденний родинний стіл на справжнє свято.
Смачного!
