Володимир Єшкілєв У різноманітних частинах світу зменшується кількість впорядкованого. Перебіг світової системності швидко втрачає впевнені контури «епохи» і стає звичайнісіньким межичассям.
На головні постери доби сходить оптимістичне табло нащадка африканських чаклунів, долар залишає нафту, вистрибує з нерухомості, відповзає від рекламного бізнесу і фондові ринки реагують різнонаправленим рухом акцій. Фондові ринки просто не розуміють, як на все це реагувати. Фондові ринки виявилися тупішими, аніж ми собі уявляли.
Відповідно, життя веселішає. Капіталістична ілюзія минулих років розвіюється і звичний укрсовковий феодалізм знову огортає нас своїм теплим суспільним духом, у якому досвідчений ніс розрізняє запахи гною і прискореного розкладу. Враховуючи, що революція і бараняче стадо є речами малосумісними, очікувати різких змін не варто. Веселі часи наступатимуть не фронтально, а дрібними партизанськими загонами.
Малопомітними опергрупами. Тіпа: усі навколо ще такі серйозні, соціально позитивні і налаштовані на прогрес, а, насправді, вже ніякого прогресу тут й не треба: бобік здох.
Найкраща позиція для?такої епохи — позиція веселої молекули хаосу, незалежної і непричетної. Знову, як і в благословенні дев’яності, наступає час легітимного по… уїзму. На всі поточні вимоги і виклики можна класти фак і не втрачати бадьорого настрою. Чім гірше, тим краще. Зрештою, іншого розвитку подій і не передбачалося.
Лише казкові персонажі можуть дозволити собі не працюючи жити за стандартами середнього класу. Але ж, прості, найпростіші і зовсім спрощені люди, як завжди це буває після того, як казка закінчується, залишилися у безумовному виграші.
Нащо думати про якісь смішні непогашені кредити, якщо дирекція банка-кредитора у цю саму хвилину пакує чемодани.
Крах буржуазної примари може навчити декого цінувати малий побутовий гламур у вигляді філіжанки доброго чафіру і старої зручної ковдри, лише частково знищеної міллю. Тепер, коли майнові перегони вичерпали свій сенс, можна знову насолоджуватися карпатським туризмом і саморобною горілкою.
Етнічно стурбовані елементи соціуму також можуть урізноманітнити своє духовне зростання післяобідніми співанками і гопанками. Здається, часу для цих помічних вправ теж буде предостатньо.
А добрі наші політики не залишать електорат без нових розваг. Президент вже відкрив архіви спецслужб і добрі люди тепер можуть розважити себе пошуками скажених псів тоталітарного режиму, сексотів і «замаскованих кагебістів». Враховуючи невмирущу суспільну зацікавленість у моральному знищенні сусіда та постійну актуальність сексотної проблематики, нова забава стане приємним і корисним способом відволіктися від кризових смутків.
Адже, уявимо собі, як радикально й незворотно очиститься українське суспільство, взнавши нарешті, що саме Іван Іванович сорок років тому встиг здати Петра Петровича до контори за кілька годин до?того, як Петро Петрович вирішив піти і здати Івана Івановича.
Очищені й начифірені, ми зустрічаємо світанок нового дня. З новим пафосом, для якого ще не підібрали відповідних слів. Може, від того, що погано знаємо китайську.
Comments are closed.