Французи кажуть, що з хорошим соусом можна з’їсти навіть власного капелюха. Я вам скажу, що це правда, адже вони дають змогу приготувати різні за смаком і виглядом страви з одних і тих же продуктів. Соуси прийнято ділити на гарячі й холодні. Це, звичайно, умовний поділ, бо всі вони є універсальними.
До багатьох соусів (особливо гарячих) входить підсмажена мука, яка додає певної густини та кольору. Як правило, для приготування кожного із соусів я використовую тваринні або рослинні жири. Не лякайтеся за ваш холестерин. До людського холестерину в крові ані тваринний, ані рослинний не мають жодного стосунку. Людський холестерин є своєрідною сигналізацією, яка дає нам дзвіночок – що там в організмі щось зле.
Але повернемося до соусів. Одна із найбільших груп серед них – це томатні, які в нас, як правило, готують з томатної пасти. Слід зазначити, що іспанці, італійці та латиноамериканці готують соуси із живих томатів – для них було б образою використовувати сюди томатну пасту.
Соуси почали готувати з тих давніх часів, відколи з’явився посуд, який можна було покласти на вогонь.
Я хочу поділитися з вами рецептом свого улюбленого соусу.
Сирний соус
Мені він подобається особливо тим, що підходить практично до всіх страв, а саме: до м’яса, макаронних виробів, овочів і риби.
Готується цей соус доволі просто та швидко. Для початку на не дуже грубій терці слід натерти 400-500 г сиру (бажано твердих сортів). Другим кроком є вибір рідкої субстанції, до якої ми додамо сир. Це може бути м’ясний бульйон або молочні вершки, залежно від того, до якої страви ви готуєте соус. Рішення приймайте інтуїтивно. У людській скроні зберігаються тисячі відбитків смакових шаблонів (пам’ять про смак того, що ви вже їли).
Давайте, до прикладу, візьмемо за основу молочні вершки. Наливаємо в ринку вершки та даємо їм закипіти. Потім додаємо сир і постійно помішуємо. Приправити можна на смак спеціями і травами, даючи волю фантазії (все одно це їсти саме вам). Не забуваємо, що готується наш соус на помірному вогні та постійно помішуємо його. Коли помітите, що він став однорідною, густою масою, додайте до нього 50 г вершкового масла та сміливо поливайте ним ту страву, до якої так старанно готували це сирне чудо.
До речі, хочу відкрити невеличкий енергетичний секрет до всіх страв. У мене він спрацьовує завжди. Готуючи коло плити, печі чи відкритого вогню, треба бути впевненим у собі, не боятися експериментувати та обов’язково вірити в те, що будь-яка страва, приготовлена вами, обов’язково буде смачною. І тоді у продуктів проти вас не буде жодного шансу. Адже маєте в руках ножі, виделки, сокирки, пательні, спеції та впевненість. Такий комплект будь-якого скептика поставить на коліна перед вашим творінням.
Для сирного соусу вам знадобиться:
молочні вершки – 500 г;
вершкове масло – 50 г;
твердий сир – 400-500 г;
сіль, перець, зелень, спеції до смаку.
Головне – не хвилюйтеся, якщо під руками вдома не знайшлося твердого сиру. В такому разі сміливо можна використовувати звичайний, домашній свіжий сир. Єдине – трошки по-іншому попрацюйте з приправами.
Експериментуйте на здоров’я!
Comments are closed.