Саме так, а не інакше. Саме тоді, коли овочі набрали вітамінної сили, а грибочки максимально насичені білками, їх треба збирати та консервувати. Способів консервації є декілька, а рецептів — безліч. Погодьтеся, що всі вони мають право на життя, бо кожна сім’я має свої традиції та свої родзинки у приготуванні. У когось вони гостріші, у когось лагідніші чи солодші, але найсмачніші, напевно, ті, які готували ваші матуся чи бабуся. Смакові рецептори в дитинстві загострені, тому залишають дуже яскравий відбиток у карті пам’яті, яка розміщена в людській голові, — на все життя.
До прикладу, якщо нашому «більшому слов’янському брату» все одно, чим закушувати, було б що випити, то нам — ні! Закуска на столі і страви — це святе. Ми до цього питання завжди підходимо з величезною повагою. Іноземці, потрапивши за стіл в українську родину, не можуть второпати — про яку кризу в цій країні йдеться? Столи ломляться від їжі, пісні, танці, гостинність не має меж! Такі ми є. І це, я вам скажу, не є недоліком, а навпаки — великий позитив.
Оскільки ми з вами живемо у грибному краї, то було б гріхом не законсервувати грибочки. Мене навчила консервації грибів моя хороша знайома, яка мешкає у Яремче. Бізнес-вумен, меценат спорту — Галина Смагіна. Перші рази я все робив, чітко дотримуючись записаного з її слів рецепту. А потім я його загубив і не знаю, чи відповідали мої дії рецепту, керувався підказками внутрішнього голосу. В будь-якому разі виходило досить смачно.
Отже. Я беру білі гриби або червоняки, чищу їх і протираю вологим рушничком. Якщо гриби дуже великі, то ріжу їх навпіл, або максимум — четвертую. Хоча найсмачнішими є невеликого розміру цілі грибочки. Довожу до кипіння підсолену воду, додаю туди трохи цукру та спецій і знову довожу до кипіння. Тоді висипаю туди гриби й варю на слабкому вогні 30-40 хвилин, періодично знімаючи шуму. Сюди ж додаю оцту і ще варю 10 хвилин. Потім вимикаю вогонь і починаю розкладати гриби по банках, заливаю маринадом, в якому вони варилися, закриваю кришками. Перевертаю банки кришками вниз, накриваю зверху коциком і даю їм так вистигнути. Зберігаю в сухому прохолодному місці.
Аби приготувати одну літрову банку грибів, нам знадобиться:
свіжі гриби — 1 кг,
вода — 300 г,
оцет — половина ст. ложки,
лавровий лист — 2-4 шт.,
перець чорний — шість горошинок,
перець духмяний — дві горошини,
цукор — 1 ч. л.,
сіль — 1 ст. ложка.
І ще один рецептик, але вже овочевого асорті. За основу я беру цвітну капусту або як каже моя улюблена теща, — «каляфер», а вже до нього завжди щось комбіную. Стандартного рецепту не маю: деколи додам огірочок, деколи стручкову квасольку. Це творчість, а для мене вона є головною в усьому.
Отже, беремо капусту, миємо, розрізаємо на суцвіття, залишаючи її практично без ніжки. Відварюємо суцвіття у воді 6-8 хвилин. Поки воно кипить, нарізаємо смужечками болгарський перець, а моркву та цибулю нарізаємо кружальцями. Зелену помідорку четвертуємо. На дно банки кладемо кріп, петрушку, духмяний перчик, 2-3 зубка часнику та один лавровий листок. Забираємо капусту з води, даємо стекти та складаємо до банок упереміш з порізаним перцем, морквою, цибулею та помідором. Виливаємо заздалегідь приготований розсіл з води, солі, цукру та оцту по банках. Стерилізуємо 10-15 хвилин, закриваємо.
Нам знадобиться:
капуста — 3 головки,
морква — 3 шт.,
часник — 1 головка,
болгарський перець — 3 шт.,
цибуля – 2 шт.,
помідор зелений — 5 шт.,
лавровий листок — 1 шт.,
духмяний перець — 4 горошини.
Розсіл:
вода — 2 л,
цукор — одна склянка,
оцет 9% — півсклянки,
сіль — 2 ст. л.
Смачного!
