Ще десять років тому світ здавався твердим. Тепер ілюзія непорушності зруйнована. Тепер навіть дивно – як можна було так помилятись? Насправді світ тече, зміст життя перетікає у нові історичні форми з такою швидкістю, що ті покоління, між якими чотири-шість років, вже не розуміють одне одного.
Те саме відбувається із символічними цінностями. Ще кілька років тому, скажімо, проблеми побудови в Україні «громадянського суспільства» здавалися достойними обговорення. А тепер на це вже не варто втрачати час. Не було в нас ніколи громадянського суспільства і ніколи вже не буде. Цю форму соціального життя ми якось «проскочили». Настав сезон світових штормів і криз. Тепер актуальними стають примітивні форми, «заточені» на виживання. І спекулятивне гасло «Вибери нормальних!», яке ще не так давно викликало б лише сміх, тепер смішним не виглядає. Про щось дуже хороше ми вже не мріємо. Мріємо про нормальне.
Люди також змінюються. Ззовні це виглядає як швидке розповсюд-ження крайнього цинізму і суто споживацького ставлення до життя. Насправді ж цинізм – це лише «маркер», візитна карточка нового домінуючого суспільного настрою. Люди якось одночасно припинили опиратись процесу дебілізації. Ще кілька років тому гасло «З нас роблять лохів!» мобілізувало широкі маси на спротив. Молодь шукала альтернатив, не заражених тотальною комерціалізацією. Тепер це все у минулому. «Матриця» перемогла. Люди вже не проти, щоб їх зомбували. Вони лише вимагають відповідної компенсації. Зазвичай у грошовому еквіваленті. Типу: я продамся, але не дешево. Коли виявляється, що ціни на особисту гідність катастрофічно впали, люди продаються за та ціну, яку пропонують. Майже нікого вже не ображає та товста обставина, що він є товаром. Ідеалізм пішов на цвинтар.
Відповідно, тотальним стає тип людини з контрольованою свідомістю. Люди самі себе програмують на довірливість. Стають налаштованими на безпосереднє сприйняття тих оціночних та еталонних сигналів, які через електронні ЗМІ транслюють «лохоробні центри». Смаки і мода стають більш прогнозованими, публічна політика остаточно перетворилася на шоу. Справжня влада переходить на рівень закритих і безкінечно віддалених від плебсу спільнот і згромаджень. Тих, які змагаються за контролюючі важелі і фінансові потоки в цілковитій ізоляції від інтересів і настроїв народів. Десь на верхніх поверхах таємничих і непрозорих веж корпоративного суспільства.
Ні для кого не є новиною, що слабкі держави поступово передають свої владні функції корпоративним групам та закритим клубам. Ми вступаємо в жорстоку епоху «технологічних диктатур». В епоху, коли домінуючою мотивацією стане виживання. Для України це означає, що влада неминуче опиниться в руках дуже вузької групи людей, які сконцентрують у своїх руках максимум інструментів для «продукування лохів». Протестні спільноти руйнуватимуться і перекупатимуться. Незалежні мислителі не знайдуть ані трибун, ані вдячної публіки для транслювання своїх ідей та оцінок. Ті, хто не зможе змиритись з дійсністю, підуть шукати правду і Бога в езотеричні секти. Відповідно, ЗМІ і публічні дискусії остаточно перейдуть на рівень побутових фейлетонів та мексиканських серіалів.
Примітивізм перемагає. Потім «щось інше» переможе примітивізм. Більшість із нас, напевне, ніколи не взнає, як виглядатиме оте переможне «щось інше»…
Comments are closed.