Квасоля — одна із тих рослин, що є реальним харчовим старожилом на планеті Земля. Перші згадки про неї з’явилися ще вісім тисяч років тому. Сьогодні, як і раніше, вона є основним джерелом рослинного білку. До хімічного складу квасолі входять усі необхідні мінерали та компоненти, що здатні забезпечити повноцінну роботу людського організму. За кількістю білків на одиницю маси її прирівнюють до м’яса та риби. Якщо простіше — вегетаріанці можуть повноцінно жити, замінюючи м’ясо чи рибу квасолею.
Бобові культури оточують нас повсякденно. Арахіс, який я завжди вважав горіхом, соя, інші. А про користь бобових культур годі й говорити. Надзвичайно корисно використовувати квасольку як гарнір до тваринних білків. Вони покращують засвоєння одне одного. У денному меню, на думку науковців, які вивчають потреби людського організму, відсоток квасолі має становити не менше 10%. Адже, крім білку, у квасолі є грубі волокна — рослинна клітковина, необхідна для злагодженої роботи системи травлення.
 |
Але, щоб я вам тут зараз не розповідав, квасоля — це доволі складний білковий продукт для засвоєння і травлення. Тому людям, які мають хвороби кишечника, шлунка, захворювання жовчогінних шляхів, квасолю вживати не рекомендують.
Аби полегшити та пришвидшити процес приготування квасолі та вимити зайвий крохмаль (який для організму є вуглеводною бомбою), її треба замочити у воді. Я, як правило, замочую з вечора, а готую зранку.
Здоровим людям можна їсти квасолю практично щодня, і це, до речі, робить цілий світ. При цьому страви називають так, ніби мають якесь авторське право: квасоля по-англійськи, по-грецьки, по-алжирськи, по-флорентійськи, по-мексиканськи, по-сербськи, по-чилійськи і т. д. Натомість, у моїй пам’яті назавжди залишилася квасоля дідуся Василя. Її ми цього разу і приготуємо — квасольку від дідуся Василя з часниковою підливкою на пташиному м’ясі.
 |
…Якщо квасоля суха, то вимочуємо її як мінімум ніч і ставимо варити. Я додаю до неї ще лавровий листочок, корінь петрушки (розрізаний уздовж на четверо) і трохи підсолюю (але зовсім трішки). Поки квасолька булькає в каструльці, ми готуємо підливку. До заздалегідь розігрітої у глибокій пательні нерафінованої соняшникової олії додаємо 6-8 роздушених широким ножем зубків часнику разом з лушпинням. Дідо казав, що воно додасть свої смакові нотки і колір, а дідові я вірю. На повільному вогні часник порозовішає. Додаємо до нього порізане на шматочки у 2-3 см філе індика, качки, гуски чи курки. Накриваємо пательню кришкою, робимо трохи більше вогню.
Час від часу м’ясо треба помішувати, щоб воно отримало однорідну скоринку з усіх боків, при цьому всередині залишилося сируватим. Порозовіла м’ясна скоринка — це сигнал забирати часник, який гідно виконав завдання, віддавши свій пряний аромат олії та м’ясу. Замість нього додаємо в пательню сметанки (багато!), висипаємо жменьку сушеної зелені, даємо закипіти й за три хвилини забираємо з вогню.
Якщо квасоля за цей час уже в кондиції, то сміливо додаємо її у глибоку пательню до підливки. Кожна квасолинка має бути занурена в підливу.
До цієї смакоти беремо квашений огірочок з бочечки та отримуємо справжнє гурманське задоволення.
Якщо ви зварили забагато квасолі — не переймайтеся. Вона не пропаде. Її можна використати до салатів, борщів, гарнірів.
Для приготування квасолі від діда Василя з часниковою підливкою на пташиному м’ясі нам знадобляться:
• квасоля суха — 1 л
• філе пташине — 500 г
• сметанка — 500-600 г
• часник — 6-8 зубків
• олія соняшникова — 100 г
• корінь петрушки — 1 шт
• лавровий лист — 1 шт
• кріп, петрушка — жменька
• сіль і перець до смаку.
Смачного!
