Hайкращий спосіб подолання модного тепер пивного алкоголізму – споживання кави. Сьогодні ми одягнулись тепліше (нє май мєсяц) і вийшли долати пивного змія удвох. Я і Наталі. Ми сидимо в кафе на сотці і ліниво ностальгуємо за тими часами, коли пересічні люди читали книжки і дивились артгаузні фільми. Попри нас йде потік нових людей. Нових, новітніх і супернових мешканців України. Вони читають написи на білбордах і дивляться «Букіних». Я здогадуюсь, що цього достатньо для їхнього щастя. Наталі знає це напевне. Вона колишній журналіст і діючий держслужбовець.
«Уяви, – каже Наталі. – Я питала в людей, звідки взялось слово «аватарка». І фіг хто відповів». «Були часи, – підтримую я, – коли люди читали про східну магію і немала частина з них знала, що «аватара» означає земне втілення бога чи богині. Але добре, що модним словом стала саме «аватарка», а не щось на штиб «айкон».
Часи змінюються, в Інтернет приходять східні слова». Аватара. Ава Тара. Я згадую храм богині Тари у джунглях Бенгалії, базальтові плити з майстерно вирізьбленими втіленнями Тари у тварин, людей і чудиськ. Блискучі, гладенькі від незчисленних доторків плити, врятовані від ненависті фанатиків конкуруючих культів, збережені від усюдисущих торгівців старовиною. Тепер цим ім’ям позначають фото, символ або картинку, якою означує себе користувач Мережі.
Таким от способом слова залишають старі змісти і мігрують до нових. Це переселення слів почалось у прадавні часи і триває досі. За його напрямами можна визначити світові тенденції. Колись у тому переселенні переважали французькі і німецькі, а згодом англійські слова. Скоро до нас почнуть мігрувати китайські та санскритські. Хто визначає світовий розвиток, той керує переселенням слів. І навпаки. Нам, мешканцям світової провінції, залишається лише приймати переселенців до своїх словників. Спочатку до словників молодіжних сленгів, потім до академічних. Прийде час, і попри кафе на сотці ходитимуть інші люди. З іншим кольором шкіри. В їхній мові буде багато слів, які сьогодні знайомі лише сходознавцям. Комусь така перспектива може здатися не надто привабливою, але важко перти проти рожна. Особливо проти рожна глобального, освяченого політичною коректністю.
А поки що кафе омивають людські потоки з переважаючим європейським типом зовнішності. А ми з Наталією замовляємо чергову каву-експресо, пам’ятаючи, що тільки безупинним споживанням кофеїну нам вдасться відігнати від свого столику і своїх бажань той різновид зеленого змія, що зачаївся у хмільних глибинах пивної пляшки.
«Як там в Америці?» – питає мене дівчина, коли офіціантка ставить перед нами філіжанки і воду у прозорих мензурках. «Там чисті вулиці і товсті гамбургери», – відповідаю я. Ми посміхаємось одне одному, певне тому, що одночасно уявляємо собі дуже товстого гамбургера, щедро перекладеного шматками сиру і яловичини, із прив’ялими листками салату. Такі гамбургери розпалюють кулінарну уяву, але їх важко кусати. Особливо чоловікам з рослинністю на обличчі. Шматки салату страшенно причепливі… Я розповідаю Наталі про пишні ампірні монументи Вашингтона і затишні, оточені соснами і тюльпанними деревами, будиночки одноповерхової Америки. А ще розповідаю про підступну отруйну рослину, яку показав мені український письменник Олесь Бережний, що живе недалеко від американської столиці.
Ця непримітна рослина з матовою смагою на листі ховається серед цивільної трави на узбіччі асфальтованих доріжок американських парків і скверів. Індіанців – корінних мешканців Америки – її отрута не вражає. Ті мають імунітет. Зате прибульці з Європи, навіть ті з них, предки яких висадились в Америці у XVII столітті, все ще потерпають від алергій і отруєнь, спричинених доторком матового листячка. Такий от ботанічний опір зайдам. Тому з асфальтованих стежин не варто сходити. І, взагалі, не варто порушувати правила.
«Не варто», – погоджується Наталі, досьорбуючи свою каву. Людський потік тим часом міліє. Обідня перерва в офісних центрах добігає кінця. І ми залишаємо наш спостережний пункт, не порушивши жодного з правил і не переселивши жодного слова. Себто, ніяким чином не прискоривши остаточного занепаду існуючого світового порядку.
Comments are closed.