Країна — перлина, країна — загадка, багато років була розважальним центром №1 у світі (казино, борделі і все, що з ними пов’язано). І тут же — колиска революції? На Кубі поєдналося те, що уявити поряд нереально. Нині відголоском тих часів залишилися розкішні авто 50-х років.
агато з тих, хто був на Кубі, ще раз переконалися, що комуністи до добра не доводять. Біднота довкола та руїни пишних вілл середини 50-х. А нинішній Лас-Вегас просто відпочиває перед розважально-гральним бізнесом, який тоді був на Кубі…
Та направду не з цього я хотів розпочати, а з історії про стрибуна у висоту Юрія Сергієнка — українця, який мав у своєму житті задоволення перемогти на змаганнях світового рангу людину-легенду, рекордсмена світу зі стрибків у висоту (2 м 45 см) практично непереможного кубинця, особистого друга Фіделя Кастро — Хав’єра Сатомайора. Рекорд Юрія становить 2 м 35 см. Події відбувались у Гавані, де проходив Кубок світу. Це — одні з найпрестижніших змагань з легкої атлетики, де беруть участь вісім команд, які презентують всі континенти та команди держав, що перемогли у континентальних кубках. Головною подією змагань був виступ національного героя Куби Хав’єра Сатомайора, який тріумфально переміг на Олімпіаді в Барселоні 1992 року. Власне це і привернуло увагу преси та глядачів. Стадіон Гавани, який вміщує 60 тисяч вболівальників, був заповнений вщент. Всі чекали «команданте» — так на Кубі називають Фіделя Кастро. Стадіон вибухнув оплесками, коли атлетів вивели в сектор для стрибків і затих, коли оголосили про присутність Фіделя Кастро. Тишина на трибунах ніби віщувала про інтригу.
Почали стрибати з висоти 2,15, і Юрій подолав її тільки з третьої спроби, що в очах суперників і вболівальників викреслило його з числа претендентів на нагороду. Та зібравши волю, Сергієнко всі наступні висоти долав з першої спроби аж до 2,29. Ця висота стала неприступною не тільки для Юрія, але й для всіх інших. Третя та остання спроба Юрія на 2 м 29 см….. Розбіг, відштовхування, зліт, групування у польоті, приземлення, і… планка хоч і хитається, але встояла. Ура! Спробу зараховано.
У сектор спокійно входить рекордсмен світу. Адже 2 м 29 см на 16 см нижче за його світовий рекорд (2,45) і на 9 см нижче за 2,38 — результат, з яким він переміг у Барселоні. Хав’єр красиво й легко розбігається, відштовхується, але нічого схожого з польотом над планкою не показує… Стадіон охає й затихає. Усі розуміють, що Кастро приїхав вболівати саме за Сатомайора, а тут поразка. Фідель кидає шапку до землі, а Юрій Сергієнко, не вірячи в те, що він переміг, кидається бігти довкола стадіону з піднятими руками. А кубинський атлет біжить у бік запасних воріт під свист трибун і образи. Ось так милість змінилася на гнів.
І було б великим гріхом, якби я не розповів вам про цю перемогу нашого земляка та мого доброго товариша Юрія Сергієнка.
А в нагороду за те, що ви це уважно прочитали, я навчу вас готувати справжній кубинський десерт — смажені банани. Спочатку готуємо паніровку. Додаємо в борошно ванілін і зовсім трошки розпушувача, перемішуємо. Зважаючи на те, що готуємо банани, цукор буде зайвим. Добре збиваємо яйце з додаванням кубинського рому. Аби банани не потемніли, чистимо їх останніми, нарізаємо на чотири частинки, які також розрізаємо вздовж. Змочуємо їх лимонним соком — це не дозволить бананам потемніти, а кислинка додасть свої нотки до смаку.
Кидаємо на пательню вершкове масло, а поки воно топиться, ретельно паніруємо банани. Готові! Увага: тепер замочуємо у яєчно-ромову суміш і – махом на пательню. Обсмажуються вони дуже швидко, тому слідкуємо та перевертаємо кожен шматочок, як тільки він зарум’янився. По черзі викладаємо на тацю, притрушуємо тертим чорним шоколадом. Смакуємо.
Нам знадобиться:
банани — 4 шт.,
борошно — 3 ст. ложки,
ванілін — 1 пакетик,
розпушувач — 1 ч. ложка,
яйце — 3 шт.,
кубинський ром — 30 г,
лимон — 1 шт.,
вершкове масло — 100 г,
шоколад — 100 г.
Це був класичний кубинський рецепт смажених бананів, а ви можете експериментувати.
Смачного!
