Вона – авторка спогаду-есе про батька «Що відкрилося у серці», повістей «Папороть цвіте восени» (1968), «Село розквітає» (1974), численних статей і рецензій.
Графічні роботи Кушніра експонувалися у 1927-1935 роках на виставках у Мюнхені, Берліні, Кельні, Франкфурті-на-Майні.
Крім усіх інших нагород, за збереження життя єврейського робітника у Львові в часи Другої світової війни у 1991 році отримала звання «Праведник народів світу».
Микола Грушкевич був членом Асоціації українських медиків Північної Америки, співголовою її відділу в Огайо, членом Академії медиків Клівленда.
Остап Пицко – автор близько 70 творів для хорів. Зокрема – музики до української служби Божої, циклу «Contra spem spero» із чотирьох поем Лесі Українки, музики до «Розритої могили» Тараса Шевченка…
Був членом Спілки політв’язнів України, членом творчого клубу імені Михайла Сороки. Виступав у пресі з своїми віршами.
У 1962 році закінчив Джорджтаунський університет у Вашингтоні за фахом «дипломатія й консульська служба».
У 1951 році в Чикаго була створена Федеральна кредитна спілка «Самопоміч», яка обслуговувала українців,- її президентом обрали Сем’янчука.
У червні 1990 року Габріель Колумбі надали почесне звання Слуги Божої, яким католицька церква відзначає благодійників.
Барбара Людвіжанка народилася 24 січня 1908 року у Станиславові у родині оперного співака Адама Людвіга.
Зенон Вікторчик щонеділі, протягом 31 року, був ведучим дуже популярної радіопостановки «Чай біля мікрофону», яку транслювали напряму з варшавських кав’ярень