Уже кілька місяців в серці Франківська, на Вічевому майдані, працює театр кави «Gora Coffee Roasters». За прозорою вітриною майстри смажать кавові зерна, розповідають про каву та дають її спробувати.
Чому працюють у такому незвичному форматі та як краще розуміти каву і знайти свою — розповідає керівник ростерні Тарас Шевченко.
— Тарасе, що ж таке театр кави «Gora Coffee Roasters»?
— Це відкрита ростерня. Місце, яке ми створили, щоб показати людям, як відбувається процес обсмажування, формування смаку та аромату кави. Також це місце, куди будь-хто може зайти не тільки подивитися, а й дізнатися, попитати, спробувати різну каву та, звісно, придбати якісний продукт додому.
— Коли почали займатися кавою?
— У 2013 році я почав працювати баристою у кав’ярні «Best Coffee». Там став більше дізнаватися про кавову культуру, почав вчитися і розвиватися в цій сфері. Згодом став тренером мережі — зараз у нас п’ять закладів — навчав персонал.
А взятись за обсмажування змусили обставини. Була потреба забезпечити мережу якісною кавою. Спершу для наших кав’ярень каву смажили в Англії. Але в період фінансової кризи цей варіант став дуже дорогим. Знайшли ростерню в Чернівцях, потім смажили в Києві. А згодом вирішили, що варто спробувати самим. Знайшли український ростер і почали вивчати всі тонкощі.
Для мене обсмажування цікаве тим, що це ключовий процес формування смаку кави на шляху до чашки. Це цікаво й відповідально.
— Як з’явилася ідея з театром кави, що тут можна побачити?
— Ідея і концепція формувалися поступово. З’явилась можливість відкрити ростерню в цьому приміщенні, потім подумали, що можна зробити її відкритою, згодом хтось з команди запропонував повісити штори… Так з маленьких ідей поступово сформувався концепт театру обсмажування кави.
Нині це маленька мануфактура з дегустаційним залом. Тут у нас є кавове дерево, кавомолка, різні види кави та, власне, ростер — апарат для обсмажування. Привезли його з чемпіонату України з обсмажування кави.
— А як відбувається обсмажування кави і в чому полягає ваша робота?
— Хоч сьогодні багато процесів є автоматизовано, смажити каву повністю автоматично неможливо. Завдання ростмайстра контролювати процес. Є кілька факторів, які потрібно знати: походження кави, обробка зерна та особливості ростера. Від них залежить, скільки тепла і повітря потрібно подати в ростер, щоб максимально розкрити смак кави. Це все має знати ростмайстер.
— А яка у вас кава? Звідки її привозять?
— Маємо зерна з Бразилії, Ефіопії, Колумбії, Куби. Готуємо людям наш фірмовий бленд (суміш, — Авт.), який розробили спеціально для мережі наших закладів. Це суміш трьох сортів арабіки — Колумбія, Ефіопія, Бразилія – в різних пропорціях.
Так, кавові гурмани часом кажуть, що не можна пити каву з цукром чи молоком і треба пити лише моносорти (один вид кави, — Авт.). Але для мене немає поняття правильно лише так і не інакше. Наша мета — масовий, але якісний продукт. Щоб моносорт зміг відкрити свій смак, він має бути дорогим. Не кожен зможе собі дозволити таку каву. Тому ми розробили бленд, який за доступною ціною дає змогу побачити різноманіття смаку якісної кави.
— Яким на смак ваш бленд? Якою на смак має бути добра якісна масова кава?
— На нашу думку, це смак шоколаду і горіху від Бразилії, прянощів і меду — від Ефіопії та кислотність вишні й смак шоколаду від Колумбії. Спершу відчуватиметься присмак гіркоти, але такої, як від шоколаду. Після — легка кислинка і горіховий післясмак.
— Поділіться секретом – як знайти свою каву?
— Усе просто – треба пробувати. Тут немає поняття правильності – основне завдання, щоб було смачно, щоб смакувало саме вам. Хочеш з цукром — пий з цукром. Важливо, щоб напій приносив задоволення.
— Що треба знати і на що зважати, щоб купити якісну каву додому?
— Порада перша – звертати увагу на дату обсмажування чи пакування. Мелена кава може простояти до трьох місяців, у зернах – від двох до шести, залежно від сорту.
Подивіться на склад. Є три основні кавові дерева, найпоширеніші — арабіка і робуста. У арабіки плоске зерно з s-подібним розрізом, у робусти – маленькі округлі зерна з прямим розрізом. В робусті міститься більша кількість кофеїну, в арабіці – менша. Робуста – низькорослий вид кави, а арабіка – високогірна. Чим вище дерево росте, тим багатшим є смак.
Також на смак впливає, де, в яких кліматичних умовах та з якими деревами по сусідству росла кава. Тому звертаємо увагу на регіон походження. Від нього походить і назва кави – Колумбія, Ефіопія, Кенія, Гондурас і так далі. Якщо мова про бленд, то обов’язково дивіться на співвідношення у відсотках сортів чи видів. Дуже часто цього не зазначають.
Рекомендую купувати каву в зернах і молоти. Так будете знати, що п’єте каву, а не сміття. Також краще купувати каву на невеликий період – тиждень чи два. Бо навіть з добрим пакуванням вона вивітрюється.
Зберігати каву треба у теплому сухому місці, не в прозорих посудинах, щоб не потрапляло сонячне проміння. При помелі треба зважати на те, в який саме спосіб будете готувати напій.
І, звісно, рекомендую не боятися дізнаватися більше про улюблений напій і експериментувати зі смаками і способами приготування.
Comments are closed.