Як франківський суддя Андрій Малєєв формує сержантський корпус на передовій

Facebook
Telegram
X
WhatsApp

Андрій Малєєв — суддя колегії у кримінальних справах Івано-Франківського апеляційного суду. Та нині він… головний сержант 102 бригади Сил тероборони, воїни якої стримують російську навалу на сході України, пише Репортер з посиланням на Арміяінформ.

Малєєв, суддя, війна, 102 бригада

Коли почалась війна, я не знаходив собі місця, відчував, що в цей час маю бути там, де вирішується доля країни, — розповідає Андрій Малєєв. – Звичайно, і в судочинстві необхідно комусь працювати, але в якийсь момент зрозумів, що інакше не можу. Раціонально це пояснити важко, все підказувало мені, що зараз моє місце не в суді, що я мушу бути у військах, брати участь у захисті України, бо війна має екзистенціальний характер. Це війна, в якій росіяни мають зникнути, а ми відбутися. Зрештою, згодом так і вчинив. Узагалі нині близько пів сотні українських суддів різних інстанцій воюють у складі тих чи інших підрозділів Сил оборони України.

Колись, ще за радянського союзу, Андрій проходив строкову службу, був сержантом.

Малєєв, суддя, війна, 102 бригада

Особисто я не відчуваю якихось серйозних вікових перешкод, але до своїх фізичних можливостей, стану здоров’я потрібно ставитися об’єктивно, адже їх переоцінка може зашкодити не тільки мені, а й тим, хто буде поряд. Нині регулярно, не менше як чотири рази на тиждень, виїжджаю у передові підрозділи до наших солдатів та сержантів, цікавлюсь їхніми проблемами та потребами, роблю свою сержантську роботу.

Читайте також: Ти або витримуєш, або програєш: війна очима цивільного лікаря з Франківська

Найбільшу ж увагу Андрій Малєєв приділяє формуванню сержантського корпусу бригади, намагається трансформувати радянські підходи до ролі сержанта в більш ефективні форми натовського зразка.

Сержант у радянській армії і сержант у тій армії, яка має бути в Україні — це дві різні посадові особи. Концепцією розвитку професійного сержантського корпусу Збройних Сил України передбачена гармонізація зі стандартами країн Північноатлантичного альянсу. У цих стандартах місце і роль сержантів особливі. Адже вони є повноцінними учасниками управлінського процесу, який організовано як роботу командної групи, де сержантам відведено роль комунікаційної ланки між офіцерами та рядовими.

Малєєв, суддя, війна, 102 бригада

На думку Малєєва, той сержант, який повинен бути в нашій українській армії — це помічник командира, це член командної групи, якому делеговані командиром певні повноваження, і він ці повноваження здійснює самостійно.

Це людина, котра повинна і має можливість проявляти ініціативу, це людина, котра ухвалює рішення у складних ситуаціях на свій розсуд, — говорить суддя. — Тобто офіцер каже, що потрібно зробити, а сержант уже роз’яснює підлеглому солдатському складу, як це зробити. Якщо ця ланка залишається такою, як у старій радянській школі, то це приводить до того, що сержанти не володіють ініціативою, вони не проявляють креативність і не стараються робити жодних дій на свій розсуд, аби потім не бути винуватим перед офіцерами.

Більшість сержантів у підрозділах — це добровольці та мобілізовані, і багато з них проходили службу ще в радянській армії або ж у Збройних Силах України. Тоді, коли методи сержантської роботи залишались старими. Відповідно вони і відтворювали стару модель, але сьогодні життя вимагає інших людей з іншим мисленням.

Нині на сержантські посади призначаються люди, котрі мають авторитет у своєму колективі та проявляють виражені лідерські якості. На війні потрібні лідери, і я вважаю, що сержант у кожному підрозділі — це флагман, котрий має йти попереду своїх підлеглих, — продовжує Андрій. — Важливим є те, що в підрозділах функціонують Ради сержантів, котрі відображають консолідовану думку колективу з приводу проходження служби, я ж зі свого боку разом зі своїми колегами-сержантами раз на місяць проводжу у бригаді нараду, під час якої ми вирішуємо з командуванням нагальні проблеми, які існують у підрозділах.

Рік на передовій все ж дається взнаки — проявляється психологічна втома та фізичне виснаження, тому є потреба в постійному моніторингу морально-психологічного стану військовослужбовців. На негативні прояви потрібно негайно реагувати та підтримувати воїна, надавати йому певний відпочинок. Бо ж ворога ще не прогнали з України.

Підсумуйте за допомогою ШІ

Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

СХОЖІ НОВИНИ
ветеранська рада_5
SS Leone XIV 2026.04
пернеровська
ОСТАННІ НОВИНИ
Знімок екрана 2026-04-04 о 17.40
«Помилка може коштувати дуже дорого»: історія піротехніка Віктора Матвіїва з Прикарпаття
ринок
На Дніпропетровщині внаслідок удару по ринку загинули 5 людей, 25 - поранені
сонце погода
До 20 градусів тепла. Яка погода чекає прикарпатців 5 квітня
ніж
У Вінниці чоловік поранив ножем двох військових ТЦК - нападника затримали
ЗСУ-114 бригада
У березні українські захисники знешкодили рекордну кількість окупантів
дошки болехів 6
У Болехівській громаді відкрили меморіальні дошки п`ятьом захисникам
вербна неділя
Коли у Франківську відбуватимуться богослужіння на Вербну неділю (Розклад)
суми 3
Ворожі БПЛА атакували Суми й Київ — є постраждалі
витягли
У Коломиї рятувальники витягли чоловіка з озера
Ворожі БпЛА
Уночі сили ППО знешкодили 260 російських безпілотників
генштаб
Ворог втратив 1110 солдатів і 2387  БПЛА – Генштаб ЗСУ
На війні загинули_12
Прикарпаття втратило чотирьох захисників – Михайла Харуна, Олександра Габруся, Богдана Шкрібляка, Василя Гришка
Прокрутка до верху