Начальник гірської пошуково-рятувальної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення управління ДСНС в Івано-Франківській області Олег Ковтун звернувся до журналістів із відкритим листом, у якому виклав своє бачення змін у структурі служби на Прикарпатті.
До теми: Гірські рятувальники Івано-Франківщини припиняють свою діяльність і просять допомоги (ЗАЯВА)
У своєму листі до ЗМІ Олег Ковтун пояснює, звідки у реформи “ноги ростуть” і в чому полягає той “камінь спотикання”, що викликав хвилю обурення у гірських рятувальників:
“Я, Ковтун Олег, поки що начальник гірської пошуково-рятувальної частини, яку наше керівництво хоче реорганізувати. Я Вас дуже прошу не слухайте цих брехунів (клерків з управління) – поговоріть з досвідченими рятувальниками, бо ті хто нас реформує жодного разу не були з нами на пошукових роботах в горах. Надаю матеріал для розгляду, це мій крик душі.
В кінці 80-х років на початку 90-х було таке побажання, щоб ти жив під час “перестройки”. Для гірської рятувальної служби воно актуальне і зараз, починаючи з 1 липня 2000 року, коли громадські рятувальники контрольно-рятувальної служби (КРС) перейшли до складу Міністерства надзвичайних ситуацій. Кожні 5-6 років з гірськими рятувальниками проводять незрозумілі реорганізації, перепідпорядкування і все це під виглядом реформування і що саме головне це роблять “ВЕЛИКІ фахівці”.
Хочу поділитись своєю біллю, вже так дістало, що мовчати не можу — хочеться кричати.
Як Ви чули, бачили, читали, Міністр внутрішніх справ Аваков А.Б. та голова Державної служби надзвичайних ситуацій Чечоткін М.О. на всю УКРАЇНУ проголосили про реформування Державної служби надзвичайних ситуацій пріоритетом якої (по зразку європейських держав) є перехід на залучення добровільних, громадських та волонтерських рятувальних команд до реагування на надзвичайні ситуації. Це запровадження прозорої дворівневої структури державних та громадських рятувальників, де чисельність штатних працівників складає 10-20% від загальної чисельності громадських рятувальників (волонтерів). Так у наших найближчих сусідів (Польщі) гірська рятувальна служба (GOPR) є громадською організацією, а наші колеги з Німеччини всі є волонтерами Червоного хреста та громадськими рятувальниками «Бергвахт».
Ми думали тепер Нас почують, була нарада в Дрогобичі, подали свої пропозиції, а у результаті — дії керівництва протилежні нашим пропозиціям. . . не зрозуміло.
17 липня 2017 року працівникам гірської пошуково-рятувальної частини Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління ДСНС в Івано-Франківській області вручили повідомлення про реорганізацію на виконання наказу Голови ДСНС № 357 від 30 червня 2017 року. Звичайно всі в шоці.
Що запроваджує цей наказ:
змінює назву підрозділу замість “гірська” частина буде “спеціалізована” — це круто;
вводять посади атестованих — начальник частини буде підполковник, його заступник буде майор, начальники груп будуть капітанами — оце сила, мабуть прийдуть “фахівці” з пожежних училищ;
переводять до цієї “спеціалізованої” частини кінологічне відділення, але у нас воно вже було і частина називалась “гірською” — навіщо треба було переіменовувати;
а саме головне – це збільшення штату, маленька інформація – станом на 1 січня 2016 року в частині налічувалось 54 чол., станом на 1 серпня 2016 року уже було 64 чол., цим наказом нас збільшують до 81 — це взагалі бомба.Тепер маленький коментар.
Як так, коли Країна веде бойові дії на Сході, коли люди, волонтери збирають гроші для відновлення боєздатності нашої Армії, коли не вистачає грошей для пенсіонерів, коли недофінансовані лікарні, школи і багато чого. . . Мені не зрозуміло навіщо нас збільшують по кількості (чи ми не справляємось з своєю роботою, чи ми когось не знайшли, чи ми когось не врятували). Невже є фінансування у ДСНС на утримання такої кількості штатних одиниць (оце реформування, оце перехід до європейських стандартів, до волонтерських та громадських рятувальних команд) і це під видом “удосконалення” реагування на надзвичайні ситуації.
Навіщо вводять посади атестованих — це взагалі не зрозуміло, для прикладу — зараз в підрозділах є посада водій автотранспорту (посада вільнонаймана) та посада водій-рятувальник (посада атестована) виконують одну і туж саму роботу, але один отримує 3000 тис. грн., а другий — 5000 тис. грн., один іде на пенсію в 60 років, а другий — 45 років, тим самим створюють соціальну несправедливість та напруженість в колективі.І ще трошки математики: 10 таких штатних одиниць отримують по 5000 тис. грн. в місяць, це в місяць — 50 тис. грн., за 10 місяців отримуємо суму 500 тис. грн.. За такі кошти можна одіти 10 рятувальників, придбати два квадроцикла або один снігохід та багато іншого спорядження. Так питається для чого це робиться?…
А ми запитаємо у туриста, який подорожує в горах та краще оснащений ніж гірський рятувальник і в разі якоїсь біди з цим туристом в горах приходить йому на допомогу. Туристу все рівно скільки прийде рятувальників 4 чи 10, головне щоб вони прийшли як можна скорше. Нам потрібно сучасні GPS, новітня техніка, засоби транспортування (квадроцикли, снігоходи), а не збільшувати по штату. Треба переходити з кількісного до якісного складу гірської рятувальної служби та збільшуватись за рахунок громадських рятувальників (волонтерів) і такі є у нас.
Навіщо придумувати велосипед, в європейських країнах давно вже придумали, тільки перейняти той досвід. Якщо не знаєте як, зверніться до Міжнародної комісії рятування в горах IKAR-CISA.
Олег Ковтун поки що начальник гірської пошуково-рятувальної частини”.
