23-річний снайпер Владислав одинадцятий місяць на лікуванні. Потрапив в ОКЛ на початку серпня минулого року після важкого поранення під Соледаром, йдеться на Facebook-сторінці лікарні.
Ми спостерігали, як формувалася група наступу з їхньої сторони, і працювали по ній. Намагалися їх відбити, а вони все підходили. Пів дня їх кошмарили, і… не повезло мені. Навели на той квадрат артилерію і ракети зачепили мене, – згадує хлопець.
Влад не виключає, що був шанс уникнути поранення.
Якраз в цей момент перед нами стояли наші. Там була заправка. Думав, що то по них криють, – пояснює він. – Якби я раніше… секунд 10 мені б хватило до окопа. Там метрів вісім, вже недалеко було. Просто встати, забігти і все. Могли, звичайно, поранити по дорозі, але було більше шансів уціліти, а я лишився лежати на місці і спостерігав. Але коли ми їхали на схід, я казав: ми їдемо в одну сторону.
У перші дні війни у Бериславі, біля Каховської ГЕС загинув його молодший брат.
Артилерія накрила їх, якраз окопувалися. Когось поранило. Він вернувся назад, щоб його забрати. І в цей момент біля самого окопу криє. Це з розповіді його побратимів. Ракета – ніби «Ураган», але то неточно, – розповідає Влад. – Його привезли тільки 15 квітня. До того він вважався зниклим безвісти. Йому було 21… Ми знали, на що йдемо, розуміли, що ця війна – вже не те, що було в АТО, це набагато гірше.
Влад родом із Хмельниччини. До служби в армії вчився у коледжі культури та мистецтв, грав на трубі. Життєві плани хлопець будує обережно: «Треба спочатку почати ходити, а потім буду думати про майбутнє». Має дівчину і хотів би створити сім’ю, проте вважає, що рано про це говорити, поки не може стояти нормально на ногах. До речі, з дівчиною познайомилися у нашій лікарні й він відчуває, що ці стосунки допомагають йому більше розкриватися.
Зауважує, що якби швидше вилікували, то повернувся б на Схід, щоби помститися за смерть брата і багатьох знайомих.
Думає, що війна ще не скоро завершиться, бо «процентів 80 населення Росії – за війну»:
У соцмережах вони пишуть: вам так надо, ви ето заслужилі… Навіть якщо Путіна скинути, люди того хочуть. Вони нас не сприймають, як країну, як народ. Вони думають, що вони вищі. Хочуть знищити українців – і все!
На думку Влада, як почнеться контрнаступ, то буде багато втрат. Та й уже є багато втрат. Але вибору немає. Треба воювати заради майбутнього, щоби не страждали діти.
На фото Влад приміряє адаптивний одяг. Запрошуємо вас зробити свій внесок у його пошиття в рамках проєкту Антидепресант від Юрка: http://surl.li/ihdkd
Більше тут: Наталя Найда: «Ці кольорові футболки – це такий меморіал про Юрка»
Comments are closed.