Інтернет рясніє фотографіями грибів, а ринок — кошиками, пакетами та відрами цієї смакоти. Треба йти в ліс. А в допомогу читачам — поради досвідчених грибників і тонкощі «тихого полювання».
Лише 15 з сотні
За словами Василя Маланюка, який майже 10 років займається мікологією (наука про гриби), на Прикарпатті можна знайти найрізноманітніші гриби. Наприклад, у Галицькому парку, де працює науковець, він інвентаризував їх понад 500 видів. Зокрема, близько сотні їстівних.
Каже, місцеве населення збирає лише 15 видів: сироїжки, підберезники, підосичники, рижики, маслюки, опеньки та, звісно, білі. Зараз пік грибного сезону, оскільки склалися сприятливі погодні умови — порівняно тепла погода, часті дощі, висока вологість повітря. Оце гриби і полюбляють, говорить Маланюк.
«Білі гриби найбільше люблять середньовікові ліси, — говорить Маланюк. — Де мохи, де є більше вологості, де є освітлені місця, бо грибам треба й світла. Наприклад, у Галицькому районі, біля Крилоса, нині чимало машин грибарів — усі приїхали за білими. Є вони і в Блюдниківському лісництві, біля села Козина».
Другі за популярністю — підберезники. Вони люблять молоді посадки, так само як і маслюки. Ростуть зазвичай у березових чи змішаних лісах. Підосичники можна знайти у листяних, найчастіше в осикових лісах, у березових перелісках, іноді біля сосен. Ці починають рости пізніше за підберезники. Їх треба шукати у невисокому осичняку, вони помітні, адже мають яскраво червоний капелюшок.
«Найменш вибагливі — сироїжки, вони ростуть фактично в усіх лісах, тому й на ринках їх найбільше, — говорить Василь Маланюк. — Досить популярні й розповсюджені – печериці. Їх в Україні з 50 видів, але не всі їстівні. Найсмачніші, які можна знайти у нас, — лучні. Ростуть на полях, пасовиськах. Є й лісові печериці, але їх оминають, бо можна сплутати з блідою поганкою».
І закривають грибний сезон — опеньки. Вони холодолюбні, тому збирати їх можна до пізньої осені. Ці одні із найсмачніших грибів-паразитів, ростуть на пнях чи дереві бука, дуба, берези.
Василь Маланюк розповідає, що любить збирати мокруху ялинову. Їх багато в ялинових насадженнях, зокрема через те, що більшість грибників їх оминає.
«Нічого — мені більше буде, — сміється науковець. — Насправді, вони досить смачні, а слизькі, як маслюки».
Півкілограмовий красунчик
За словами любителя «тихого полювання» франківця Юрія Пташника, це дуже специфічна та делікатна справа. Каже, збирає виключно білі, хіба ще іноді маслюки.
«Вважаю, що найкращі гриби в Україні ростуть саме у нас — на Прикарпатті, — говорить пан Юрій. — Це гірська місцевість, екологічно-чисті простори. Як такої грибної карти немає, бо постійно міняється з погодними умовами. Безперечно найбільш грибні – Надвірнянський, Верховинський райони, Ворохта, Яремче і села навколо нього – Татарів, Микуличин. Гриби звідси — не порівняти ні з чим».
Також Пташник радить їхати в Ценжів, недалеко від Франківська. Там, впевнений, за дві години можна назбирати зо два відра білих.
«Гриби корисні та низькокалорійні, бо білкового походження, — говорить пан Юрій. — У них багато глюкози, яка потрібна нашому мозку. Їх можна їсти як хочете. От, навіть мухомор. Звісно, треба знати, як правильно приготувати. У Франківську колись було багато чехів, то один знайомий готував мухомори. Навіть дуже смачні».
За словами грибаря, не треба обходити всі гори в пошуках грибів. Мовляв, вони самі тебе знайдуть.
«Я найперше йду в ліс, аби подихати свіжим повітрям, помилуватися природою, — каже Пташник. — У нас такий чудовий край! Ми мало про це думаємо в нашому урбанізованому світі. Тут приїхав — і спокій. Просто насолоджуєшся. Ідеш, дихаєш — а перед тебе стоїть такий півкілограмовий красунчик».
Не топчіть поганки
Починати «тихе полювання» Юрій Пташник радить тоді, коли зійде молодий місяць. Так знають і роблять люди в горах — тоді точно будуть гриби, тим більше, якщо ночі теплі.
«У мене є таке своє перевірене повір’я, — говорить грибар, — що кожен знайде свій гриб. Люди приїздять о п’ятій ранку, а приїдете навіть після обіду – все одно знайдете. Бо сонце не так стоїть, як зранку, і тінь падає по-іншому. От, проходите якесь місце, здається, все пройшли, вертаєтесь назад і знаходите свого гриба. Він же не міг так швидко вирости, правда? Треба дивитися під різними кутами та просто насолоджуватися».
А Василь Маланюк пригадує ще одну прикмету — не можна збирати їстівні, навіть білі біля поганки. «У цій народній мудрості є наукове підґрунтя, — говорить науковець. — Отруйні спори поганки можуть потрапити на їстівні гриби, які ростуть поруч, і людина може отруїтися».
Ще Маланюк закликає до екосвідомості — берегти червонокнижні гриби. Їх на Прикарпатті є з 20 видів. Наприклад, серед них їстівний — поліпор зонтичний, у народі — баранячка, Іванова голова. Їх на ринку чимало.
«Також сварюся з грибарями, аби не затоптували спеціально отруйні гриби, — говорить Маланюк. — Адже всі гриби приносять величезну користь природі та мають своє місце в екосистемі».
Держпродспоживслужба попереджає
У 2017 році в Івано-Франківській області зареєстровано дев’ять випадків отруєння грибами. З них чотири – у Верховинському районі, три у Тлумацькому та по одному випадку – у Тисменицькому й Косівському районах.
Усі отруєння викликані їстівними грибами, які неправильно приготували — смажили без попереднього відварювання. А одна людина, турист із Маріуполя, отруївся, бо їв гриби сирими…
Отож, фахівці застерігають:
- Збирати в лісі тільки ті гриби, в яких ви впевнені, що вони їстівні.
- Не брати гриби уздовж автомобільних та залізничних шляхів, поблизу промислових підприємств і сміттєзвалищ.
- Не вживати їх сирими.
- Перед вживанням обов’язково промити та відварити декілька разів у підсоленій воді.
- Готові страви з грибів зберігати в холодильнику, в емальованому посуді, не більше доби.
- Не давати грибні страви дітям, людям із захворюваннями системи травлення, літнім людям і вагітним жінкам.
- Якщо після споживання грибів ви відчули нездужання (нудота, блювота, головний біль, галюцинації, біль у животі) — негайно викликайте швидку. До її приїзду промийте шлунок розчином марганцівки чи сольовим розчином. Пийте багато рідини. Залишки грибів не викидайте. Їх аналіз допоможе лікарям швидше визначити вид отрути, яка потрапила в організм.
