Жителька села Брустури Косівського району, що на Прикарпатті, Марія Петрів вже 32 роки поспіль створює сирних коників. За її словами, традиція виготовляти коники зі сиру зародилася саме у Брустурах.
На одного великого коника потрібно приблизно три-п’ять кілограмів сиру. Можна давати й більше, головне, каже пані Марія, щоб сир не зіпсувався. До сиру жінка додає ґляґ, пише “Суспільне”.
“Ґляґ такий даю – шлуночок молодого теляти. Доки воно ще не їсть сіно, доки воно молоко мамине ссе, то той добрий шлуночок з молоком”, – каже Марія Петрів.
Щоб приготувати коника, сир спочатку ставлять у кип’яток. Тоді він стає м’якшим і схожим на пластилін. Потім вже із еластичного сиру жінка починає ліпити коника.
“Треба його обертати, викручувати. Це так як тісто, воно росте. Пухирці має. Так само і сир”, – розповідає майстриня.
Згодом пані Марія робить потрібну форму. Її кладуть у солену воду, щоб виріб закріпився.
“Треба багато сировиці, закріплювача. Сировиця є в Пістині, є в Космачі. Там є криниці такі з водою, але там сіль. Ми там сировицю набираємо. Як ні, то на відро води даємо пачку простої солі. Потім ставимо його на добу, щоб він закріпився”, – зазначила Марія Петрів.
До коника жінка ліпить ще гуцула, додає сідло та упряж. Готовий виріб можна одразу їсти. Але якщо коника дарувати чи зберігати як сувенір, то його треба сушити кілька тижнів.
За день жінка може створити приблизно 200 виробів. Найбільше її замовлення – понад 800 сирних фігурок.
https://www.facebook.com/suspilne.karpaty/videos/1570133366497208/
Зараз жінка часто проводить майстер-класи. За її словами, з кожним роком про гуцульську традицію починають забувати. Тому, каже, важливо передавати знання та вміння молодому поколінню.
“Аби не забути цю роботу. Аби робили діти, треба вчити дітей”, – додала Марія Петрів.
