Цифровий архів української вуличної моди ХХ сторіччя шукає світлини з сімейних архівів для проєкту «Родинний альбом».
За словами засновниці ініціативи Зої Звиняцьківської, архів охоплює період від Першої світової війни до 90-х років, і до нього долучилися десятки українців, які надіслали фотографії своїх родичів та самих себе з описом одягу та події, йдеться на сторінці проєкту у мережі Facebook, повідомляє Репортер.
«Без такого архіву неможливо досліджувати історію моди України, бо історія моди в тоталітарних суспільствах або колоніях, якою ще нещодавно була наша країна, суттєво відрізняється від історії моди країн-імперій», – говорить Зоя Звиняцьківська.
Стати частиною «Родинного альбому» може будь-хто. Умови участі досить прості. Найперше – на фото мають бути зображені люди, одяг яких можна добре роздивитись, бажано вдягнені виразно та характерно для свого часу.
Також ви маєте володіти мінімальною інформацією про людей на знімку:
- хто зображений (ім’я та прізвище);
- коли (можна приблизно, наприклад – середина 1950-х);
- де (місто, село), за яких обставин;
- дуже бажаною є хоча б мінімальна інформація про героїв фото: де вони жили, ким працювали, як склалася їхня доля;
- чудовим бонусом буде інформація про одяг. «Це була улюблена сукня моєї мами, яку їй пошила бабуся», тощо.
Ці фото потрібно сфотографувати на телефон і відправити зображення з описом на поштову адресу [email protected] або на фейсбук-сторінку проєкту.
«Світлини родичів, батьків та дідів з бабусями, друзів і приятелів — світлини, що зберігаються в родинних альбомах. Саме вони здатні розказати не просто історії української моди, а через неї розказати історію людей, що тут жили і живуть. Бо, знаєте, історія моди — це завжди історія про людей, але особливо тут, де так багато ще ненаписаних і замовчаних історій. А мода — це така відверта штука, вона не може брехати. Отже, треба разом зібрати цю розпорошену мозаїку і скласти історії української вуличної моди, а з нею — історію країни очима простої людини, як говорять останнім часом історики. Адже мода це ключ, а точка»,- йдеться на сторінці проєкту.
Проєкт створюється за підтримки Українського культурного фонду.
Comments are closed.