Історія хлопця із Лисичанська – один із багатьох подібних випадків, які трапляться з українцями щодня через російську військову агресію. Святослав отримав серйозно поранення ще 9 травня, під час «святкування» російськими загарбниками «дня перемоги». Проте наразі життю хлопця вже нічого не загрожує, пише DT.ua.
Історію порятунку Святослава розповіла його мати Олена та лікарі клініки, в рамках підготовки до Форуму донорів «Незламні».
9 травня російські війська цілий день обстрілювали населені пункти Луганщини, в тому числі й Лисичанськ. Підчас короткого затишшя родина Святослава разом із сусідами поверталася з укриття, коли ворожа ракета раптово наздогнала їх буквально біля власного подвір’я. Осколкові поранення отримав підліток і сусід. Постраждалих спочатку на власній автівці, а потім на швидкій українських військових, доправили до Бахмута, де їм надали необхідну медичну допомогу.
Читайте Укрпошта пропонує голосувати за те, якою буде наступна марка
В перші миті після поранення Святослав вважав, що йому відірвало руку. Проте кров, що стікала з правого боку, лилася із шиї. Осколок снаряда потрапив у шию, пройшов крізь грудну клітину, розірвавши легеню, та зупинився над діафрагмою. Завдяки миттєвій реакції матері, яка затулила рукою рану, хлопець не стік кров’ю прямо на місці.
У військовому госпіталі Бахмута Святослава одразу відправили до реанімації. Після обстеження лікарі сказали, що травма дуже складна і потребує хірургічного втручання, яке у шпиталі зробити не можуть. Тож прийняли рішення транспортувати підлітка на медичному евакуаційному потязі до Львова. Увесь шлях Святослав був підключений до апарату штучного дихання.
Читайте: Випускний на руїнах. Франківський фотограф зробив альбом для школярів з Чернігова (ФОТО)
Після повторного обстеження хлопця, вже у клінічній лікарні швидкої допомоги, фахівці сказали, що одразу робити операцію небезпечно, адже стан постраждалого був вкрай тяжким. Тож декілька днів Святослав провів у реанімації, де лікарі стабілізували його стан.
Що пережили батьки підлітка за цей час, годі й уявити.
Коли це стало можливим, Святославу зробили операцію з видалення уламка. Також існувала імовірність, що хлопцю, через травму, доведеться видалити уражену легеню, проте, на щастя, цього не трапилось.
Три тижні Святослав провів у реанімації під апаратом штучного дихання. І лише декілька днів тому лікарі відключили його від апарату, адже він вже може дихати самостійно.
Наразі Святослав разом з мамою перебувають у Львові та продовжують лікування. Про повернення додому мова поки не йдеться. Родина прагне знову поїхати до рідного Лисичанська, але тільки після перемоги України у війні.
Усі матеріали для статті надали організатори Форуму донорів «Незламні».
Comments are closed.