Цього тижня «Репортер» із сумним подивом відзначає паліїв сухої трави, які, незважаючи ні на які заклики, прохання й погрози, вперто роблять свою справу.
Проблема зі спаленням сухої трави на Прикарпатті виникає щороку. Пожежні, влада, екологи – усі просять «порєдних ґаздів» не палити стебла, але все марно.
Цей рік не виняток – останні дні кількість викликів пожежних просто зашкалює. Так, у понеділок, 4 березня, ДСНС гасили вогонь 96 разів і 81 випадок – спалювання сухої трави.
Читайте: Джон Маккейн – людина тижня за версією «Репортера»
На останній сесії облради депутати проголосували за чергове звернення, цього разу – до людей, власне щодо паління сухої трави. Голова постійної комісії з питань аграрної політики Іван Приймак з трибуни розповів обласним обранцям і журналістам, що при підпалах трави до вогню потрапляє дрібне сміття, пакети, пластик, які у вогні виділяють до 70 отруйних сполук. При згоранні однієї тонни сухих рослин утворюється 9 кг мікрочастинок пилу (осідає в органах дихання) 3 кг чадного газу (блокує постачання кисню), вивільняються радіонукліди, важкі метали, діоксини і т. д., які провокують рак і генні мутації.
«Якщо період розпаду сучасних засобів захисту рослин, які застосовують фермери у боротьбі з бур’янами та шкідниками, становить від трьох днів до одного місяця, то діоксини й бензопірен накопичуються і зберігаються десятки років, завдаючи непоправної шкоди усім живим організмам», – наголосив Приймак.
Крім цього, у вогні гинуть дрібні тварини і комахи. Наприклад, у понеділок, 4 березня, мережу розбурхав допис мешканки Снятина Христини Шуткової, яка виклала фото з їжачком з обпаленим боком. Жінка намастила тварині бік, сподівається його підлікувати та випустити на волю. За словами Христини, коли жінці, яка палила траву, показали того їжака, вона лише махнула рукою.
Крім їжаків, потерпають зайці, жаби, миші та інші звірі. Гинуть і комахи, які беруть участь у процесі утворення ґрунту, нищаться кладки та гнізда птахів. Якщо тварини вижили у вогні, з часом їх чекає голодна смерть від нестачі їжі – на випалених ділянках змінюється склад рослинності. До того ж, думка про те, що від спалювання трави покращується родючість ґрунту, – це міф.
Читайте: Відважна гуцулка Олена Шимоняк – людина тижня за версією “Репортера”
«Згорання сухої трави призводить екосистему в нульовий стан родючості землі. На цій землі буде рости тільки те, що росте після пожежі – одна стебелиця, – каже перший заступник держекоінспекції в Івано-Франківській області Ігор Яківчук. – Люди, які спалюють суху траву на присадибних ділянках, ховають свою бездіяльність. Замість того, щоб цю траву скосити, вони роблять те, що найлегше».
Про небезпеку від спалювання сухої трави говорили і на оперативній нараді у міського голови Івано-Франківська у вівторок, 5 березня. Новий начальник муніципальної інспекції з благоустрою Мирослав Федорків навіть закликав священиків просити своїх парафіян не палити траву. Як думаєте, отців послухають?
Comments are closed.